В арбітражному спорі між Європейським Союзом і Україною 22 вересня стартували онлайн-слухання щодо заборони експорту лісу, який, на думку ЄС, порушує вимоги Угоди про асоціацію.

Як зазначає заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Качка, йдеться про заборони на експорт лісу-кругляку, запроваджені в квітні 2015 року.



"ЄС вважає, що ця заборона суперечить статті 35 Угоди про асоціацію, яка передбачає заборону кількісних обмежень експорту у торгівлі між сторонами. Це дуже вузько-торговельне розуміння цієї заборони, яке базується на можливо найбільш радикальній частині неоліберальної ідеології: свободи доступу до ресурсів. По суті, прагнення ЄС звертати увагу лише і винятково на статтю 35 Угоди про асоціацію - це квінтесенція економічного імперіалізму і сировинної колонізації України", - пише заступник міністра у статті, опублікованій на biz.liga.net.

За словами Тараса Качки, сприйняття ситуації ускладнилося через те, що й українські посадовці сприймали цю проблему суто крізь призму торгівлі. Більше того українські політики неодноразово обіцяли керівництву ЄС скасувати мораторій і не дотримали цієї обіцянки.

У червні 2019 року, ЄС офіційно звернувся до України з вимогою сформувати панель арбітрів для формального правового розгляду спору, відповідно до статті 306 Угоди про асоціацію. Після формування складу панелі, ЄС і Україна подали свої письмові подання з викладом своєї позиції.

"Це другий випадок в історії, коли ЄС використовує двосторонні угоди щодо врегулювання спорів. На кілька місяців перед ініціюванням спору з Україною, Єврокомісія розпочала спір з Кореєю щодо недотримання в цій країні мінімальних трудових прав, як цього вимагає розділ про торгівлю і сталий розвиток", - зазначає заступник міністра.

Тарас Качка акцентує на тому, що важливою є вся Угода про асоціацію, а не окремі її частини. Під час арбітражу Україна наголошувала на тому, що обов’язок співпрацювати в галузі захисту лісів є важливішим, ніж свобода експорту.

Ще один аргумент України в суперечці з ЄС – реформа ринку лісу. Качка додав, що, починаючи з вересня 2019 року, Мінекономіки, Державне агентство лісових ресурсів і ProZorro.Продажі досягли значного прогресу в переведенні ринку лісу на відкриті аукціони.

Остаточне рішення арбітражної групи направлять сторонам і до Комісії з питань торгівлі. Воно має бути виконано стороною-відповідачем протягом строку, який визначать за згодою сторін або за участі арбітражної групи. Якщо відповідач не виконає умови, інша сторона зможе зупинити зобов’язання, які випливають із будь-якого положення глави про зовнішню вільну торгівлю, повідомляє thepage.

За словами Качки, звіт арбітражної групи в справі буде оприлюднений протягом місяця.

Сам арбітраж може коштувати Україні до 1 млн євро. На його організацію вже витрачено кілька сотень тисяч євро.

За даними британської неурядової організації Earthsig, з України до країн ЄС імпортується більше незаконної деревини, ніж із будь-якої іншої країни світу і більше, аніж із країн Латинської Америки, Африки та Південно-Східної Азії разом узятих. Згідно з висновками Earthsight, за чотири роки дії мораторію на вирубування лісу його експорт до країн ЄС зріс на 75%. У ЄС діє Регламент, яким встановлюються критерії експорту деревини - EUTR. Він прямо забороняє імпорт дерев, незаконно отриманих у країні походження, та вимагає від імпортерів проведення юридичних перевірок для мінімізації ризику потрапляння незаконної деревини на внутрішній ринок Євросоюзу.

Нагадаємо, що заборона на експорт необроблених лісоматеріалів деревних порід (крім сосни) чинна в Україні з 1 листопада 2015 року, деревних порід сосни - з 1 січня 2017 року строком на 10 років.