Директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва заявила, що економічні наслідки від кризи, яку спричинив COVID-19, матимуть різко негативну динаміку щонайменше до наступного року, що стане найгіршим потрясінням для світу з часів Великої депресії.
Про це вона сказала у своєму спеціальному зверненні зі штаб-квартири МВФ "Протистояння кризі: пріоритети для глобальної економіки" 9 квітня, повідомляє "Укрінформ".
"Ми досі стоїмо перед величезною невизначеністю щодо масштабів і тривалості кризи (з COVID-19 – ред.). Однак уже зараз зрозуміло, що глобальне зростання різко зміниться в негативний бік у 2020 році", - зауважила глава Фонду.
Вона додала, що "насправді у МВФ прогнозують найгірше потрясіння з часів Великої депресії".
Як зазначила директор-розпорядник МВФ, ще три місяці тому в 2020 році очікувалося позитивне зростання доходу на душу населення у понад 160 країнах, які входять до складу Фонду. "Сьогодні цей показник перевернувся з ніг на голову: зараз ми прогнозуємо на цей рік, що понад 170 країн зазнають негативного зростання доходу на душу населення", - зауважила Георгієва.
При цьому, за її словами, криза зачепить найбільше економіки країн, що розвиваються, а також країни з низьким рівнем доходу.
Водночас, за даними глави Фонду, якщо пандемія згасне в другій половині 2020 цього року, МВФ прогнозує часткове відновлення темпів економічного зростання в 2021 році. "Але знову ж, підкреслюю, існує величезна невизначеність щодо прогнозу: він може погіршитися залежно від багатьох факторів, в тому числі тривалості пандемії", - зазначила Георгієва.
Тим часом, глава Фонду назвала "обнадійливою новиною" те, що всі уряди почали діяти й переважно скоординовано. "У нашому Бюджетному віснику, що буде оприлюднений наступного тижня, йтиметься, що країни по всьому світу вжили фіскальних заходів на суму близько 8 трлн дол. Крім того, були реалізовані масштабні монетарні заходи G20 та іншими", - підкреслила вона.
У цьому зв'язку директор-розпорядник МВФ назвала чотири пріоритети, які мають стати "мостом для відновлення" глобальної економіки. Серед них – належна підтримка національних систем охорони здоров'я; захист бізнесу та фізичних осіб фіскальними спрощеннями й соціальною допомогою. Крім того, в пріоритеті мають стати кроки щодо зменшення стресу для національних фінансових систем, а також планування фази економічного відновлення з мінімізацією потенційних наслідків кризи.
Георгієва також нагадала, що МВФ має 1 трлн дол. кредитних засобів, на які вже зараз претендують 90 країн-членів Фонду. Крім того, Виконавча рада МВФ погодила розширення доступу до надзвичайних фондів "що дозволить нам задовольнити очікувану потребу у фінансуванні близько 100 млрд дол.". За її словами, розглядаються й інші інструменти, в тому числі відтермінування заборгованості для країн з низьким доходом.
"Ми ще не знаємо, як зміняться наші економіки та спосіб життя, але ми знаємо, що вийдемо з цієї кризи більш гнучкими", - підсумувала директор-розпорядник МВФ.
