28 вересня виповнюється 90 років Дмитрові Павличку – українському поетові, перекладачеві, літературному критику, громадсько-політичному діячу, Герою України.
З цієї нагоди посол України в Польщі Андрій Дещиця біля пам’ятника Тарасу Шевченку у Варшаві, що був встановлений, зокрема, і завдяки зусиллям Павличка, прочитав вірш.
"Сьогодні Дмитру Васильовичу Павличку 90 років. І ми – послідовники ваші, учні і колеги – тут у Варшаві вітаємо Вас словами поета, бо дух, який ви залишили тут, надихає нас творити", - сказав Дещиця.
Також привітав Павличка і літературознавець Михайло Слабошпицький.
Досьє
Дмитро Павличко народився 28 вересня 1929 р. у с. Стопчатові Яблунівського району на Івано-Франківщині в багатодітній селянській родині.
У 1953 році закінчив Львівський університет, працював головним редактором журналу "Всесвіт" (1971-1978), автор чисельних збірок віршів, слів до відомих пісень – "Два кольори", "Лелеченьки" та ін.
За мотивами його творів Олександр Костін написав оперу "Золоторогий олень" (1982); Євген Станкович, "Реквієм" ("Бабин Яр", для солістів, хору та симфонічного оркестру, 1991); автор сценаріїв до фільмів "Сон" (1965), "Захар Беркут" (1970), перекладав драматичні твори Вільяма Шекспіра; Лауреат державної премії України ім. Т.Г.Шевченка (1977); депутат Верховної Ради України ряду скликань.
Найвідоміший вірш Павличка
Два кольори
Як я малим збирався навеснi
Пiти у свiт незнаними шляхами,
- Сорочку мати вишила менi червоними i чорними,
Червоними i чорними нитками.
Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотнi, в душi моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне - то любов, а чорне - то журба.
Мене водило в безвiстi життя,
Та я вертався на свої пороги.
Переплелись, як мамине шиття,
Щасливi i сумнi мої, щасливi i сумнi мої дороги.
Менi вiйнула в очi сивина,
Та я нiчого не везу додому,
Лиш згорточок старого полотна
I вишите моє життя, і вишите моє життя на ньому.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
