Сьогодні, третьої п’ятниці березня, відзначається Всесвітній день сну.
Про те, як правильно спати і яким захворюванням можна запобігти, налагодивши нормальний сон, розповів сомнолог, головний лікар лабораторії сну "Укртелемед", кандидат медичних наук Юрій Погорецький, пише Укрінформ.
“Цього року Всесвітній день сну відзначається під лозунгом “Здоровий сон — здорове старіння". Від 50 до 100% пацієнтів з різними хронічними захворюваннями, а також при невідкладних станах, мають порушення сну та порушення дихання у ві сні - хропіння та апное, зупинки дихання уві сні. Діагностика, терапія, хірургія, реабілітація в усіх медичних напрямках повинні починатися з діагностики та лікування порушень сну та дихання уві сні”, - сказав Погорецький.
За словами лікаря, апное — стан, який характеризується наявністю хропіння, періодичним спаданням верхніх дихальних шляхів на рівень глотки, перериванням легеневої вентиляції при збереженні дихальних зусиль. Люди, які страждають на апное, можуть переживати по 400-500 зупинок дихання за ніч, що сумарно, за словами лікаря, становить 3-4 години, коли людина просто не дихає. Все це призводить до зниження рівня кисню - гіпоксії, переривання самого сну і, як наслідок, погіршення якості життя - сонливості вдень, ризику заснути за кермом, дратівливості та втомі.
Особливий ризик апное має для людей з кардіологічними захворюваннями. За статистикою, найбільше звернень до лікарень по “швидкій” пацієнтів з інфарктами та інсультами саме вночі.
За словами Погорецького, з порушеннями сну та дихання часто пов’язані і епілептичні прояви вночі, енурез, бронхіальна астма, гормональні порушення, цукровий діабет.
Також Погорецький зазначив, що вчені знайшли зв’язок між розвитком онкологічних захворювань та порушеннями сну. Так, за даними одного з досліджень працівників денної та нічної змін, лікарі виявили зв’язок між кількістю випадків раку молочної та передміхурової залоз та часом роботи пацієнтів. Виявилося, що частіше випадки онкозахворювань фіксують саме у тих , хто працює в нічну зміну та має порушений режим сну.
Тому, за словами вченого-медика, важливо перш ніж встановлювати діагноз, з’ясувати чи немає у людини проблем зі сном. Зробити це можна за допомогою сомнографії в сомнологічній лабораторії. На тіло людини кріплять низку датчиків, що знімають до 12 показників, по яких можна виявити порушення в різних системах організму, якщо є порушення сну. Також у багатьох випадках вирішити проблему можна, застосувавши СРАР-терапію (укр. СІПАП-терапію) — так званий штучний режим вентиляції легенів, який використовується при лікуванні нічного хропіння та порушень дихання уві сні.
“Це спеціальний прилад, який дозволяє ліквідувати уві сні порушення дихання. І більшість пацієнтів (з проблемами здоров'я — ред.) могли б доїхати до реабілітації (наприклад, у випадку серцевого нападу через зупинку дихання уві сні — ред). 78% пацієнтів з артеріальною гіпертензією мають різну ступінь апное та потребують діагностики та СРАР-терапії. Мільйони пацієнтів кардіологічного профілю потребують діагностики та лікування СРАР-терапією”, - наголосив Погорецький.
Також, за його словами, така діагностика необхідна, а терапія була б корисна і вагітним жінкам, які також можуть мати розлади дихання уві сні. А це безпосередньо відображається на здоров’ї майбутньої дитини і навіть впливає на строк ії народження.
Натомість, за словами лікаря, про здоровий сон треба дбати завжди, налагодивши нормальний режим та розпорядок дня, та дотримуючись правил гігієни сну. Визначити, чи є проблеми зі сном, можна придивившись уважніше до власного стану і самопочуття.
“Перші ознаки порушення сну — депресія, а потім психологічні проблеми, кардіологічні проблеми. Потім ендокринологічні порушення та метаболічний синдром. Ви можете самостійно визначити чи є проблеми зі сном, якщо ви зранку не виспалися, відчуваєте втому, є підвищений тиск чи підвищився рівень цукру в крові, часте відвідування вбиральні вночі, якщо засинаєте за кермом. А також якщо спостерігаються депресії, конфлікти на роботі. Треба спробувати проаналізувати причини цього, і зробити це можна в лабораторії сну”, - сказав Погорецький.
Лікар наголошує, що в побуті перш за все потрібно дотримуватися певного ритуалу чи дисципліни сну. В кімнаті повинно бути темно, тихо. Різноманітні гаджети, як то телефони, планшети, ноутбуки, а також телевізори, зі спальні необхідно прибрати.
"На 40% менше мелатоніну від синього екрану монітора. А саме цей гормон є ключовим у формуванні сну", - каже Погорецький.
Спати, за його словами, потрібно в середньому не менше 8 годин - з 22 години вечора до 6 години ранку. Саме з 22 години починається вироблення організмом мелатоніну. А в дітей - з 19-20 години. Тому всі розваги, фізичні активності варто завершувати до 19 години. Перед сном потрібно прийняти неконтрастний душ або ванну. Температура повітря в кімнаті вночі має становити близько 20 градусів.
Також, за словами лікаря, можна підсилити їжу продуктами, багатими на триптофан, який сприяє виробленню мелатоніну організмом - це м'ясо індички, кроля, голландський сир, горіхи, нежирна бринза, молоко з медом, червона та чорна ікра.
А от тонізуючі напої, такі як чай, кава, різноманітні тоніки та газовані напої, можна вживати лише до 13 години. Надалі варто обмежитися трав'яними чаями.
Також лікар радить вести щоденник сну - записувати, коли з яких причин переривався сон, що впливає на якість засинання.
Можливо, варто виокремити так званих "токсичних" людей, які дратують, і обмежити з ними спілкування після 18-19 години. Загалом, за словами лікаря, з цього часу до початку сну взагалі потрібно виключити спілкування на робочі теми, потік інформації з інтернету, спілкування в соціальних мережах.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
