У Кремлі побоюються персональних санкцій, спрямованих проти них особисто, а також проти членів їхніх сімей, оскільки це не дає їм їздити до Європи та США, користуватися західною банківською системою, володіти власністю на території західних країн.
Що стосується протидії агресивній зовнішній політиці Кремля, то найбільш ефективними є секторальні санкції у фінансовій, банківській та енергетичній сферах. Про це заявив російський економіст Андрій Ілларіонов, передає УНІАН з посиланням на "Главред".
Саме такого роду санкції, за оцінками Міжнародного валютного фонду (МВФ) дворічної давнини, скорочували потенційний темп економічного зростання Росії приблизно на 1,5% ВВП щорічно.
"Оскільки відтоді кількість санкцій, а також масштаби їхнього застосування зросли, то, користуючись тим же підходом, можна припустити, що санкції, введені проти російських суб'єктів, знижують потенційні темпи економічного зростання Росії, очевидно, не менш ніж на 2 процентних пункти ВВП щорічно. Це досить відчутний ефект", - зазначив російський економіст.
З урахуванням додаткових витрат на Крим і Донбас, на ведення військових операцій в Сирії сукупні витрати від російської агресивної політики становлять, ймовірно, не менше 2,5% ВВП, вважає Ілларіонов.
"Середньорічні темпи економічного зростання Росії в попереднє десятиліття (1998-2008 роки) становили 7%. В останні ж десять років (2008-2018 роки) вони впали до 0,4%. Тобто відбулося скорочення середньорічних темпів економічного зростання на 6,6 процентного пункти (п. п.) ВВП щорічно. З цих 6,6 п. п. приблизно 2,5 п. п. припадають на ефект санкцій і додаткових витрат, викликаних окупацією Донбасу і Криму, військовими діями в Сирії", - підрахував економіст.
Іншими словами, агресивна зовнішня політика, яку Кремль почав енергійно проводити з 2008 року, стала одним з важливих чинників різкого скорочення темпів економічного зростання в Росії і його переходу до стану стагнації, додав Ілларіонов.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
