Американські генетики з Пенсильванії описали механізм передачі епігенетичних змін, викликаних перенесеним батьком стресом, через модифікацію РНК сперми. Результати показали, що стрес, який переживає батько, певним чином передається потомству.
Як виявилось, пережитий батьком стрес, недоїдання, вживання токсичних речовин, іонізуюче випромінювання, – все це призводить як до змін структури ДНК, так і до епігенетичних змін (модифікацій експресії генів без зміни структури ДНК) у потомства.
У новому дослідженні генетики зв'язали вироблення мікроРНК з роботою рецепторів гормону стресу кортикостерону, який виробляється у мишей, коли вони відчувають запах хижака. Унаслідок експерименту з клітинами мишачого епідідіміса (придаток яєчка) науковці підтвердили правильність обох припущень: при постійному впливі кортикостерону клітини давали більше везикул з мікроРНК дев'яти видів і виробляли більше глюкокортикоїдних рецепторів як під час, так і протягом декількох місяців після пережитого стресу.
Везикули з РНК містяться і в людській спермі, тому автор дослідження Дженніфер Чан і її колеги припускають, що у людей механізм спадкової передачі епігенетичних змін, викликаних хронічним стресом, може бути повністю аналогічний мишачому. Зараз генетики повторюють свої експерименти із зразками сперми, отриманими у студентів. Стресовим чинником служить сесія, як пояснюють вчені.
