Міжнародний день татусів відзначають 16 червня. 44-річний Василь Мартинюк із Садгори – один із наймужніших і найдобріших серед них.
Батько-вихователь дитячого сімейного будинку пан Василь сам виховує п’ятьох дівчаток. В один голос вони кажуть, що їхній тато – найкращий.
"Приємно вражений, що дівчатка обрали мене"
Майже 10 років тому в Садгорі організували дитячий сімейний будинок. Щасливе подружжя, 10 діток, восьмеро з яких – прийомні...
– Життя склалося так, що хата нині на тата, – коротко каже Василь Іванович про події півторарічної давнини. Після розірвання шлюбу малолітні діти залишилися з мамою, а п’ятеро дівчаток – з татом.
– Приємно вражений, що дівчатка обрали мене. Переконався, що правильно робив усі ці роки. Чужих дітей немає – вони всі мої, – розповідає Василь Іванович. – Найстаршій Наталці – 21 рік. Навчається вона у медичному коледжі, здобуває спеціальність сестри-акушерки. Діоніта й Аліна закінчили цього року школу, Марина – 9 клас. Олена також ще навчається.
Про нелегку першу зиму намагається не згадувати. Ще й світло вимкнули саме у новорічну ніч, тому зустріли свято у темряві. Потім почалися проблеми зі здоров’ям дівчат…
– Не було часу думати. Треба було жити і вирішувати проблеми. Дякуючи Богові, вийшли з цього. І вийшли сильнішими, – розповідає чоловік.
– Хотів би подякувати службі у справах захисту прав дітей, відділу сім’ї та молоді міськради за підтримку і соціальний супровід.
Усі – чудові господині
Доньки Василя Івановича розповідають, що їхній тато – мужня людина, оптиміст, але перші три місяці, коли все сталося, був дуже серйозним.
– Я справді хвилювався. З одним із батьків укладають договір на виховання дітей. На той час колишня дружина виконувала ці обов’язки. Три місяці нікуди не ходив – лише хата і діти. Вони мене підтримували. Казали: "Хто сьогодні сидітиме біля тата вдома?"
Нині у родині все погане – позаду. Діана й Аліна вступають до вищого профтехучилища №3 на спеціальність "Перукар, майстер манікюру".
Усі п’ятеро дівчаток – чудові господині, підтримують порядок і смачно готують. Василь Іванович про те, які у нього хороші дівчата, розповідає з гордістю і щасливою посмішкою.
– Вони до 23 років можуть навчатися, держава дбає про дітей. Моє завдання – скерувати їх у правильне русло, щоб вони це розуміли і навчалися, – зізнається чоловік. – Улюблена робота і людина, яку ти кохатимеш, – ось що становить людське щастя.
Дівчата дуже хороші. До вінця вестиму їх… Сподіваюся, що онуків побачу! Що приводитимуть їх до мене, щоб тато бавився…
Юлія Боднарюк
До речі
У сім’ї Мартинюків – ще одна гарна новина: Василь Мартинюк одружується з Ларисою Степанівною.
– Ми знайомі вже рік. Лариса – із багатодітної родини, такий же трудоголік, як і я. Познайомилися ми рік тому. Лише подивився в її очі – і зрозумів, яка це людина...
