«Свічки освітлюють мені дорогу до життя»

У чернівчанки Сільвії Скрипник – незвичайне захоплення. Вже 25 років жінка збирає свічки. У її колекції майже півтисячі рідкісних художніх витворів з Європи, Америки, Австралії. "Ці свічки для мене – наче діти, – зізнається Сільвія Миколаївна. – Вони багато разів рятували мене від смерті. У мене хворе серце – ношу штучний кардіостимулятор. Перенесла 10 складних операцій. Вся порізана і в рубцях, але не померла. Бо вдома від свічок – багато світла. Вони освітлюють мені дорогу до життя".

Наполеон і Сталін можуть горіти

Кореспондент "МБ" зустрілася з пані Сільвією в Краєзнавчому музеї, в якому вона представила на виставці понад 300 своїх свічок. Як запевнили працівники музею, такої виставки у них ще не було. Від неї віє великоднім світлом і святковим настроєм. Тому відвідувачі із захопленням розглядають свічки, цікавляться, звідки вони, придивляються, хто на них зображений.

Свічки справді дивовижні. У центрі виставки – великодня тематика. Є також воскові Богородиця, Святвечір, ангели і свічка, привезена з Єрусалима. Ця колекція присвячена Дню Валентина. А ще у колекції є свічки у вигляді стаканів, пляшок, новорічних героїв, різних фруктів, казкових персонажів. Дуже цікаві свічки із зображення відомих політичних діячів, зокрема Наполеона і Сталіна. Останній – у кольоровій краватці, яку пов’язала йому колекціонерка.

– Свічки збираю з 1987 року, – розповідає Сільвія Миколаївна. – Зібрала приблизно 500 екземплярів. Але збереглися не всі. Деякі розтопилися від тепла. Коли переїжджала на іншу квартиру, пропав ящик зі свічками. Дуже важко це перенесла. Свої свічки ніколи не запалюю. Жаль, що може згоріти така краса. А почалося захоплення, як не дивно, з моєї хвороби. Якось у стані клінічної смерті побачила наприкінці тунелю маленький вогник, який блимав, ніби горіла на вітрі свічка. Коли отямилася, вирішила зібрати багато свічок, щоби світили мені. Мешкаю в невеличкій "хрущовці". Свічки зберігаю у серванті за склом. Люди зазвичай туди кладуть посуд, а я – свічки. Щодня дивлюся на них – і стає легше на душі.

На день народження дарують свічки

Сільвія Миколаївна розповідає про свою колекцію: "Ось це перша моя свічка із зображенням Санкт-Петербурга. Придбала її у Прибалтиці. Звідусіль у подарунок привозила свічки. Рідні та знайомі знають про моє захоплення. Тому завжди дарують мені свічки і на день народження, і на свята.

У свічках можна зобразити все: релігію, флору, фауну, політику, пам’ятні події. За ними можна вчитися, наче за книжками. Хоча не знаю нікого, хто ще збирає свічки. Розпитувала, шукала в Інтернеті – не знайшла. Було б цікаво поспілкуватися з такими колекціонерами.

– Я все вмію робити руками: і шити, і вишивати, і в’язати, – зізнається пані Сільвія. – Завжди оптимістична і ніколи не впадаю у відчай. Навіть перед операціями не мала страху. Знала, що все буде добре.

Днями Сільвія Миколаївна знову лягає в лікарню. Треба замінити кардіостимулятор. "Доки лікуватиму своє серце, нехай люди дивляться на мої свічки, – каже щиро. – Це допоможе мені швидше одужати. Маю встати з ліжка, бо на мене чекають свічки. Коли вийду з лікарні, заберу їх додому. Зараз почуваюся так, ніби чогось не вистачає. Надалі поповнюватиму свою колекцію. Днями сусідка принесла мені нову свічку. Знає, що це велика радість для мене. Доки збираю свічки – буду жити".
Надія БУДНА