Роботодавців каратимуть за дискримінаційні вимоги в описі вакансій. Хто здійснюватиме нагляд та чи можуть штрафи зупинити компанії від вказування статі та віку в оголошеннях?
Про це розповіла "Економічна правда".
"Шукаємо дівчину з гарною зовнішністю віком до 25 років на роботу адміністратором". Зустрічали такі вакансії, чи не так? Насправді такий опис порушує українське законодавство.
З 2022 року посилились норми закону, за яким заборонено вказувати в описі вакансії дискримінаційні вимоги, як от вік чи стать. У разі порушень на роботодавців чекає великий штраф.
Ця норма присутня в законодавстві ще з 1990-их років, однак звертати увагу на неї почали здебільшого лише після запровадження серйозних штрафів.
До недавнього часу контролювати дотримання вимог мала Державна служба з питань праці. Однак на початку травня ці повноваження перейшли до Держпродспоживслужби (ДПСС).
Як на практиці відбувається перевірка вакансій та які штрафи загрожують роботодавцям?
Що вважається дискримінацією у вакансіях
Для пошуку відповіді на запитання, що вважається дискримінацією у рекламі вакансій, спершу треба розібрати кілька понять. У законі "Про зайнятість населення" вказано, що вакансія – це вільна посада (робоче місце), на яку можуть працевлаштувати людину.
Реклама про вакансію – це інформація (оголошення) про роботу та працевлаштування, розповсюджена в будь-якій формі. Вона може бути у медіа, на спеціальних агрегаторах для пошуку роботи (зокрема, Work.ua, Robota.ua тощо), офіційних сайтах компаній та у соцмережах.
Навіть пост у Facebook про те, що компанія шукає собі співробітника, є рекламою. Відтак, такий пост має відповідати нормам законодавства, а саме – закону "Про рекламу".
Відповідно до закону, у рекламі про вакансію заборонено вказувати:
вік;
стать (крім випадків роботи, яку може виконати лише людина певної статі);
расу, колір шкіри;
громадянство;
наявність або відсутність інвалідності;
політичні, релігійні та інші переконання.
Крім цього, не можна вимагати від шукачів інформацію про їхній сімейний та майновий стан, місце проживання, а також плани щодо народження дітей.
Якщо в оголошенні про вакансію є перераховані ознаки, то таке оголошення можна вважати дискримінаційним.
Чим займатиметься Держпродспоживслужба
Держпродспоживслужба має захищати права споживачів у різних напрямах: контролювати здоров’я тварин та рослин, щоб харчові продукти були безпечними, а установи дотримувались санітарних норм.
З 8 травня 2025 року Держпродспоживслужба почала новий напрям роботи – перевірку змісту вакансії. Це передбачає закон, який розширив повноваження служби, поклавши на неї обов'язок відстежувати дотримання законодавства про рекламу в частині працевлаштування. Раніше цим питанням займалась Державна служба з питань праці.
Тепер ДПСС перевірятиме достовірність, повноту та правомірність формулювань у вакансіях.
Як перевіряють вакансії
Заступник голови Держпродспоживслужби Андрій Крейтор пояснив, що служба моніторить публікації у відкритому доступі: зокрема, у медіа та на спеціалізованих онлайн-ресурсах (Work.ua, Robota.ua), офіційних сайтах компаній та у соцмережах.
"До роботи залучатимуться фахівці з підрозділів захисту прав споживачів та реклами територіальних управлінь Держпродспоживслужби у кожному регіоні України", – зазначив Крейтор.
Основні критерії перевірки:
- дискримінаційні формулювання (за статтю, віком, стану здоров’я, сексуальної орієнтації, сімейного стану, місця проживання тощо);
- неправдиві або маніпулятивні дані про умови праці;
- приховані важливі деталі (нічні зміни, ненормований графік тощо);
- невідповідність між заявленою зарплатою та реальною системою оплати (ставка+бонуси без уточнення).
Однак деякі порушення, як от приховані деталі, неможливо перевірити лише за змістом оголошень. За словами заступника голови ДПСС, у таких випадках служба буде реагувати на звернення громадян, які зіткнулися з дискримінацією чи обманом під час працевлаштування.
Для того, щоб подати таку скаргу, потрібно зібрати докази (скриншот оголошення, фото, посилання на вакансію тощо) та написати електронну або письмову заяву до територіального управління ДПСС. Контакти можна знайти за посиланням.
Подібна практика є і на самих майданчиках для пошуку роботи. Наприклад, у Work.ua є відділ модерації, який перевіряє велику кількість вакансій на відповідність вимогам сайту, а також, чи не вводить в оману шукачів компанія та її оголошення.
"Крім того, у рекомендаціях до опису вакансій ми попереджаємо роботодавців про те, що вимоги до статі та віку – порушення законодавства і ми можемо не допустити такі публікації", – зазначили в компанії.
Попередження роботодавців – скрин з Work.ua
Наразі відділ модерації Work.ua отримує до 60 скарг щомісяця на вакансії з вимогами до статі та віку. Ще два роки тому таких скарг було вдвічі більше, кажуть у компанії. У разі порушень агрегатор звʼязується з роботодавцями та пояснює, що ті порушують законодавство і їм треба змінити підхід та критерії до вибору працівників.
Що загрожує роботодавцям за порушення вимог
Якщо Держпродспоживслужба виявила порушення, вона надсилає "припис про його усунення". Далі роботодавець має виправити або видалити оголошення про вакансію.
Крім цього, на нього чекає штрафна санкція у розмірі 10 мінімальних зарплат (нині це 80 тис. грн). З моменту вручення документа про штраф роботодавець має сплатити кошти за 15 днів. Якщо цього не зробити, гроші стягуватимуть через суд.
Крейтор також додав, що у разі необхідності ДПСС передає необхідну інформацію до інших компетентних структур (правоохоронних органів або Уповноваженого з прав людини).
"Порушник законодавства про рекламу, крім штрафних санкцій, накладених Держпродспоживслужбою, може притягатися до відповідальності за порушення норм інших законодавств. Це може бути Кримінальний кодекс або закон "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків"", – пояснив заступник голови ДПСС.
Чи варто чекати миттєвих змін на ринку праці
У Держпродспоживслужбі кажуть, що їхня головна ціль – забезпечити чесність та прозорість ринку праці через контроль за достовірністю оголошень.
Завдяки цьому вони очікують на зменшення випадків введення кандидатів в оману, зменшення кількості скарг на роботодавців, формування культури відповідального рекрутингу та підвищення довіри до ринку праці в цілому.
Як це працюватиме на практиці – говорити зарано, адже нерідко з дискримінацією чи "введенням в оману" працівники стикаються безпосередньо під час співбесіди або вже на робочому місці. Найчастіше у таких умовах люди змінюють роботу, а не скаржаться на роботодавця.
У Work.ua припускають, що роботодавці можуть просто не відповідати на відгуки або відмовлятимуть на етапі співбесіди людям, які, на їхню думку, не підходять за віком і статтю.
"На нашу думку, питання дискримінації лежить у культурній площині: що нам варто робити, щоб інклюзивність у широкому розумінні стала нормою у суспільстві та на ринку праці зокрема", – додали в компанії.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
