Другого квітня 2025 року минають 93-ті роковини від дня народження Бориса Мількова, відомого вченого, хірурга, доктора медичних наук, професора кафедри хірургії БДМУ, основоположника відділення торакальної хірургії Чернівецької обласної клінічної лікарні.
Завдяки Борису Мількову зародилася школа торакальної хірургії на Буковині. Він був багатогранним хірургом, йдеться у дописі Чернівецької обласної лікарні.
Борис Мільков вивчив багато хірургів і передав їм досвід.
“Борис Мільков був дуже яскравою та нестандартною особистістю. Коли я був студентом, він був завідувачем кафедри. Яскраві спогади залишили його лекції. Він наводив дуже цікаві приклади зі своєї практики, розповідав, як було насправді (і про те, що було не завжди добре, і гумористичні моменти). У мене й досі зберігаються ті лекційні зошити – заради спогадів Бориса Олеговича. Особисто для мене велике значення мала його духовність. Він був глибоко віруючою людиною. Навіть написав книгу "Моє бачення Бога". У м’якій формі, неагресивно він намагався всіх, хто був біля нього, виховувати у духовному плані. Щороку на День святого Миколая він збирав благодійну допомогу дітям одного з чернівецьких сиротинців – цукерки, фрукти. Борис Мільков дуже високого значення надавав людській культурі спілкування. Він був великим противником вживання нецензурної лексики. У мене особисто була критична ситуація в операційній. У певний момент я не стримався – висловився емоційно. Вже після операції підійшов до Бориса Олеговича вибачитися. Він каже: "За що ти вибачаєшся? Кричав ти правильно. А ось слова добирати треба". У цьому весь Мільков. Він завжди вчив, що хірурги – це еліта: відповідно мають виглядати, поводитися, висловлюватися. Для мене це стало дороговказом.”, - розповів Федір Гринчук, професор Буковинського державного медичного університету.
Василь Яцків, завідувач відділення торакальної хірургії Чернівецької обласної лікарні каже, що завдяки Борису Мількову зародилася школа торакальної хірургії на Буковині.
“Він був багатогранним хірургом, займався і травмами грудної клітки, і вродженими вадами, і онкологією, і загальною хірургією. У нього чимало наукових праць. Борис Олегович запам’ятався мені тим, що він ніколи нікому нічого не нав’язував. Своїм особистим прикладом і добрим ставленням змушував працювати так, як не вдалося б змусити навіть найбільшим примусом. Його дуже любили пацієнти. У важких ситуаціях він їм говорив: "У мене теж таке було, з цим можна впоратися". І люди довіряли йому, йшли на операцію і одужували.
Борис Олегович був моїм науковим керівником. Він фактично виховував мене як спеціаліста, хірурга. Ми спілкувалися не лише на теми медицини. Він був надзвичайно життєрадісний. Пригадую, був з’їзд хірургів у Донецьку. Зібралося приблизно 500 фахівців з усієї країни, напружена атмосфера. І коли розпочалася неофіційна частина, щойно почала лунати музика, першим, хто йшов танцювати, був Борис Олегович. У нього набрякали суглоби, він приймав ібупрофен і все одно йшов танцювати! Людям завжди хотілося бути біля нього. І навіть в останні часи, важко хворий, Борис Олегович не втрачав позитиву, хоча прекрасно розумів, що залишалося йому жити недовго”, - каже Василь Яцків.
Факти з життя
Борис Мільков народився 2 квітня 1932 р. у м. Холм (Польща). У 1945 році разом із батьками переїхав в Україну в м. Бердянськ.
У 1950 році він вступив на лікувальний факультет Дніпропетровського медичного інституту. У 1960 році вступає до клінічної ординатури при інституті грудної хірургії АМН СРСР (м. Москва). Після закінчення працював спочатку ординатором, а потім завідувачем обласного торакального відділення 16- ї міської лікарні м. Дніпропетровська.
У 1967 році захищає кандидатську дисертацію "Спонтанный пневмоторакс у практически здоровых людей". У 1969 році Борису Олеговичу була присвоєна вища атестаційна категорія лікаря-хірурга, він працював асистентом кафедри госпітальної хірургії №2 Дніпропетровського медичного інституту.
В 1971 році обраний на посаду доцента. У 1975 році захистив докторську дисертацію. З 1978 року обраний професором цієї кафедри.
Переїзд на Буковину
У 1979 році переїхав на Буковину. З 1979 по 1980 роки працював на посаді професора кафедри факультетської хірургії Чернівецького медичного інституту. У 1980 році його призначено завідувачем цієї кафедри.
Під керівництвом Бориса Мількова почали розроблятися актуальні проблеми торакальної та абдомінальної хірургії, організовано торакальне відділення Чернівецької обласної лікарні, де розроблялися нові підходи до лікування хворих із комбінованими травмами грудної клітки, запропоновані нові методи оперативного лікування хворих, способи профілактики післяопераційних ускладнень.
Суттєвий внесок вніс Борис Олегович у розробку питань діагностики та лікування гострої патології органів черевної порожнини. Ним удосконалена класифікація гострого перитоніту, запропоновано принципово новий спосіб оперативних втручань – запрограмована лапараперція. Під його керівництвом захищено 4 докторські та 15 кандидатських дисертацій.
Його учні досі працюють на базі Чернівецької обласної лікарні. Серед них: професор Польовий В.П., який очолює кафедру загальної хірургії, професори Полянський І. Ю., Білоокий В. В., Домбровський Д. Б., Гринчук Ф.В., Бочаров А. В., доц. Яцків В. В., доц. Гресько М. М.
