До Хотина перевезли з Харкова склади одного з найбільших виробників велосипедів в Україні – "Велотрейду". У перші дні війни в один із цехів підприємства влучила ракета, яка повністю зруйнувала склад із більшістю запчастин.

Кореспондентка "МБ" поспілкувалася з виконавчим директором "Велотрейду" Микитою Ткаченком. Він розповів про їхню роботу в умовах війни та показав склади, які перевезли в місто Хотин.



Ракета знищила основне обладнання

За словами Микити Ткаченка, цех, який компанія втратила через ракетний обстріл, вчетверо більший за той, що зараз у Хотині. Крім запчастин, було повністю знищено основне обладнання.



– Війна для нас почалася дуже важко, було повністю знищено найбільший наш склад. Це завдало дуже серйозних збитків, адже там було обладнання, завдяки якому ми складали велосипеди, – каже виконавчий директор. – У перші дні ніхто не знав, що далі робити, як перевозити техніку. Рішення ми ухвалили вже після цього випадку. Через те, що бізнес сезонний, велосипеди продаються дуже нерівномірно. У нас так влаштовано, що майже весь рік ми готуємося, а продажі найбільші навесні. Тобто зустріли війну з найбільшими залишками як готової продукції, так і запчастин. Саме це якраз і повинні були реалізовувати.

У Хотин компанія перевезла вироби зі складів, які вціліли. Наразі тут працює 10 людей, більшість з яких переїхала з Харкова. Саме виробництво знаходиться у Борщеві на Тернопільщині, працівників там близько 50.



– Десь у середині березня ми вже почали думати про переїзд. Я приблизно з шостого березня вже був на заході Україні, шукав приміщення для релокації. У нас досить специфічні потреби як для складу, так і для виробництва. Наприклад, на складі повинен бути дуже рівний бетон. Місцева влада Хотина тоді дуже була зацікавлена у залученні бізнесу. У деяких моментах пішли нам на зустріч, – каже директор.

Склади підприємства – цифрові, для цього й потрібна рівна підлога, а також хороше покриття інтернету. Адже весь товар розміщений не хаотично, а у віртуальних комірках. Це значно полегшує роботу працівників.

– Якби цього всього не було, тут би працювало не 10 людей, а, наприклад, 25. Хлопці, які тут працюють, мають термінали. Весь товар є в базі, і система сама показує, куди потрібно йти й з якої комірки його брати, – додає директор.

Компанія наразі має два хаби. Один працює на захід і центральну частину України, а інший – у Харкові, для сходу.

– Можливо, облаштуємо в Хотині виробництво. На території підприємства, яке надало нам свої склади в оренду, є площа, яка вже погоджена з владою як індустріальний парк. Наскільки я знаю, вже готовий проєкт підводу туди комунікацій. І, як один із варіантів, ми розглядаємо будівництво заводу тут, – каже Микита Ткаченко. – У Харкові також залишилася частина підприємства. Тому в нас зараз два хаби. Звичайно, на сході України дуже низькі продажі.



Попит почав відновлюватися у травні

Микита Ткаченко стверджує: якщо до війни велосипед для українців був здебільшого як хобі, то зараз його більше використовують для пересування містом. Особливо там, де зупиняли рух громадського транспорту.

– Попит на велосипеди почав відновлюватися у травні. Змінилася його структура. Стали більше брати велосипеди для пересування містом. Навіть не через паливну кризу, а через те, що в багатьох містах призупиняли рух транспорту. Наприклад, Харків зараз став досить-таки велосипедним містом, тому що транспорт відновив роботу лише три тижні тому. А до цього, мабуть, машин та велосипедів у місті було порівну. Зараз люди більше цікавляться велосипедами для міста, електровелосипедами, – додає Микита Ткаченко.

Запчастини "застрягли" в Стамбулі

Через те, що Одеський порт закритий, запчастини, які мали доправити із Китаю, – у Стамбулі. За словами Ткаченка, майже весь український імпорт "застряг" саме в Стамбулі або ж у Констанці.

– Через те, що порт в Одесі закритий, частина наших контейнерів опинилася у найближчих – Констанці, це Румунія, та в Стамбулі (Туреччина). Проблеми з доставленням є, але зараз весь український імпорт у такій ситуації, – каже підприємець.

З початком війни компанія знизила ціни на окремі моделі велосипедів, а також почала співпрацю з волонтерськими організаціями.

– У нас є декілька таких спеціальних моделей велосипедів, на яких ми взагалі нічого не заробляємо, вони найпростіші. Зараз коштують приблизно 130-140 доларів. І це такий дуже простий велосипед, для міста, для мінімальних потреб, дуже добре служить волонтерам, з якими ми також співпрацюємо, – каже М. Ткаченко.

Крадені велосипеди "вбивають" репутацію країни

Микита Ткаченко вважає, що краще все-таки купувати нові велосипеди. За його словами, більшість вживаних, які потрапляють в Україну, не дуже хорошої якості. Також у нас "процвітає" торгівля краденими велосипедами.

– Якщо ви впевнені, що вмієте ремонтувати велосипеди, тоді зможете вибрати серед вживаних якийсь "живий". Якщо досвіду немає, то краще не робити таке. Бо те, що потрапляє сюди, можна поділити на дві частини. По-перше, велосипеди, які віджили своє. Людина в Європі розуміє, що краще купити новий, ніж укласти в ремонт старого дуже багато. По-друге, крадені велосипеди. На жаль, але на українському ринку їх є дуже багато. Ми взагалі проти такого імпорту. Хоча там ціни стартують від 500 доларів, але такі речі вбивають репутацію нашої країни, це нечесна конкуренція, – каже.



Поради, як обрати велосипед:

Перед тим, як обирати велосипед, поставте собі такі запитання: де я буду їздити на ньому та як часто. Від цього вже буде залежати тип велосипеда. Наприклад, якщо будете їздити містом, вам краще обрати низький велосипед на тонких шинах, з комфортною посадкою. Такий велосипед буде програвати у швидкості, але у місті це не так суттєво.

Від того, як часто ви будете їздити, залежатиме й рівень велосипеда. Вони бувають початкового, середнього та професійного рівня. Але якщо ви будете їздити не дуже часто, потреби у велосипеді професійного рівня немає. Для їзди по бруківці немає якихось особливих потреб. Навіть ж коли машини їдуть, їх все одно трясе.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram