Заради заробітку медики "розводять" людей на гроші, прикриваючись проблемами зі здоров’ям пацієнтів. Лікарі виписують хворим часто недоцільні ліки чи біодобавки за захмарними цінами, отримуючи різні бонуси у фармакологічних компаній.

"Я в житті ніколи стільки медичних папірців не мала, як за оці два тижні", – вагітна чернівчанка Ірина місяць тому потрапила до пологового будинку із загрозою викидня.

"Лікарі просто "викачували" з нас гроші"

– Після однієї з планових перевірок у медичній консультації лікарі налякали мене: негайно треба лягати в лікарню, – каже вона. – Виписали отакенний перелік препаратів, які я просто зобов’язана приймати. Ми із чоловіком вирішили не зволікати: готові платити будь-які гроші, тільки би дитина була здоровою!

Жінка каже, що її самопочуття суттєво погіршилось навіть не від діагнозу, а від підбитої у підсумку суми коштів, які вона із сім’єю витратила на лікування.

– Лікар так мене "совісно" лікувала два тижні, що, підбивши підсумок всіх аналізів, ліків, які вона мені виписувала, я мала витратити приблизно сім тисяч гривень. І це – при моїй зарплаті дві тисячі.

Чернівчанці довелося відмовитись від половини лікарських препаратів, які їй прописали. Як з’ясувалося згодом, це були звичайні біодобавки, які лікуванню й не шкодять, але й не допомагають.

– На останок лікарка виписала ліків від "поганих аналізів" на суму 1900 гривень, – каже Ірина. – Коли я прийшла в аптеку й дізналась, скільки все це коштує, то вже навіть не здивувалася. Я зрозуміла, що від цієї лікарки варто цього було чекати.

Пізніше жінка звернулася за порадою до іншого лікаря.

– Я запитала, чи можна щось трохи зменшити в кількості або замінити якісь ліки іншими аналогами цих препаратів. Медик сказала: "Та досить з того, що ви вже придбали". Отже, ми дійшли висновку, що медики просто "викачували" з нас гроші.

Одному пацієнтові встановили два різні діагнози

Чи справді медики нехтують здоров’ям пацієнтів заради "бонусів" і додаткових заробітків від аптекарів, ми вирішили з’ясувати самостійно.

Кореспондент "МБ" запросив до участі в експерименті чернівчанина Дмитра, в якого виявили проблеми з ногою. Травматолог однієї із міських поліклінік нашому пацієнтові встановив діагноз – підошовний фасцит. Виписав курс лікування із трьох препаратів – "Кетарол гель", "Найз", "Тізалуд".

Ми пішли до іншої поліклініки у центрі міста. Там інший травматолог, оглянувши хворого, відправив його робити знімок. Уже за півгодини Дмитро зі знімком з’ясовує, що страждає від зовсім іншої хвороби – подагри. Травматолог призначає хворому цілий список лікувальних засобів: "Метронідазол", "Флуконазол" і "Амоксиклав", а також щоденні процедури ультрачервоного випромінювання.

Ми йдемо до аптеки, щоб з’ясувати, чиє лікування – одного чи іншого травматолога – дешевше. З’ясовується, що за комплект ліків проти фасциту ми мали би заплатити аптекарям 172 гривні. Натомість, аби побороти подагру, пацієнт мав би витратити 353 гривні.

Для того, щоб професійно розібратися в цій непростій ситуації, ми звернулися до незалежного експерта – травматолога-ортопеда з обласної лікарні швидкої допомоги. В силу різних обставин медик вирішив не називати свого імені та прізвища.

– Те, що виписав перший травматолог – це для локальної терапії, – говорить він. – Ці три препарати – знеболюючі. Та діють вони приблизно однаково: щоб зняти запалення. На мій погляд, два з цих препаратів можна було і не виписувати, а залишити тільки "Кетарол гель".

– А ось травматолог в іншій поліклініці дав потужну протизапальну терапію, – розповідає наш експерт. – Вона діє на стафілокок, грибки… Та чи є в цьому потреба, мені важко сказати. Можливо, цього взагалі не потрібно було виписувати, а просто потрібні були банальні теплові процедури.

Отже, виходить, що перший травматолог виписав нашому хворому додаткових препаратів на 108 гривень! Водночас препарати, які другий травматолог призначив майже на 400 гривень, нашому пацієнтові, ймовірно, і не потрібні!

"Не всі хочуть і можуть вчитися"

Експерт вважає, що такі розбіжності пов’язані радше з відсутністю медичного досвіду в людей у білих халатах, аніж із їхнім бажанням заробити.

– Травматологи у поліклініках не завжди вам скажуть точний діагноз, – каже медик. – Я поділяю лікарів на кілька типів. Одні – користуються тільки тими ліками, якими їх навчили користуватися. Вони не задумуються над їхньою вартістю. От навчили їх користуватися, і вони тільки їх пропонують своїм пацієнтам. Інший тип – це лікарі, котрі щось читають. Вони знаходять нові ліки, але не задумуються над їхньою ціною, і їх призначають. Проте лікарів останнього типу – таких, що думають, – дуже мало. Вони працюють, ні на що не дивлячись, але в режимі "А що хворому підійде?" Є певні технології, які дозволяють підбирати препарати. Часто дорогі можна замінити зовсім дешевими. Та таких фахівців мало. Не всі хочуть і можуть вчитися.

Водночас про систему накопичувальних балів від аптек медики говорять неохоче.

Одні говорять, що оплата праці аптеками медикам далі здійснюється.

– Мені відома така практика. Нараховують бонуси. Працює це ефективно. Існує угода між лікарем і аптекою. Медики за чеки накопичують бали. Це простий механізм! Ніхто ж не забороняє це. Коли лікар виписує вам препарат, ви ж не зможете знати, чи зайвий той препарат. Один лікар скаже, що все правильно. Інший скаже, що без нього можна буде обійтись. Але тут бонусу медику не вистачає. Бо в нього, наприклад, непогашений кредит, – розповів "МБ" президент Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор СЕРДЮК.

Інші лікарі заперечують це, зазначивши, що така практика вже давно не діє, бо начебто фармакологічним компаніям вже нецікаво працювати з лікарями, а більший акцент вони роблять на опосередкованій рекламі.

– Можуть запропонувати вікно встановити у лікарні або оплатити поїздку медиків на конференцію, – розповів лікар.

Микола КОБИЛЮК

Чи можна замінити дорогий препарат дешевшим?

Віктор СЕРДЮК, президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів:



– Ліки завжди будуть дорогими. По-перше, ніхто не чекає хвороби і не готується до того, що захворіє. Тому це ніколи не враховується в бюджеті сім’ї. По-друге, 90 відсотків наших людей бюджету як такого взагалі не мають.

До того ж 80 відсотків людей до лікарів взагалі не ходять. По одній простій причині – а який сенс? Якщо це хронічно хворий, то він знає, що собі купити, наприклад, для лікування діабету. По-друге, вони читають газети і дивляться телебачення – а там же розповідається, що треба приймати і як.
Лікарі часто справді дають пацієнтам занадто мало інформації щодо лікування. Коли молоді люди з переляку приходять до лікаря, то, звісно, багато з тих препаратів для них стають відкриттям.

Якщо вже рано чи пізно пацієнт потрапив до лікаря, то найголовніше – не мовчати. Треба ставити лікарю максимально багато запитань. Питати, чому саме цей лікарський засіб пацієнтові призначають? Чи знає медик, якийсь аналог цього препарату?

Якщо лікар скаже: "Я таких розумних не лікую", можна піти до наступного медика. Звісно, вимагати від лікаря повний перелік аналогів, не можна. Для цього є Інтернет. Також є ще – фармацевти, яких теж можна запитати.