У мікрорайоні Ленківці у Чернівцях спорудили пам’ятник "Примирення".
Зробили його у вигляді розіп’ятого Ісуса Христа. На одному боці гранітної плити викарбували прізвища односельців, які загинули в роки війни в радянській армії, на другому – вояків ОУН-УПА.
Пам’ятник стоїть посередині великої галявини, навколо металева огорожа з хвірткою. На кущах калини досі червоніють кетяги ягід, ось-ось зацвіте бузок, височіють ялиці, на клумбах посаджені квіти. Над монументом майорять два прапори – державний синьо-жовтий і оунівський червоно-чорний. Неподалік видніється капличка, де можна помолитися і поставити свічечку за упокій душ загиблих.
Піднімаємося сходами до пам’ятника. На ньому напис "Слава героям!". На правому боці монумента вписано прізвища ленківчан, які "загинули в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками протягом 1941-1945 років". Фішер, Гордій, Панчук, Воєвідко, Бідняк… Всього 50 прізвищ. Ліворуч – односельці, які загинули "у визвольній боротьбі 1939-1955 років". Юрчук. Гордій, Бідняк, Веренько, Чорнобривий, Басараба… Всього 60 прізвищ. - Ми збудували цей пам’ятник ще у 1994 році, – розповідає Василь Басараба. – Тоді таких не було ніде – ні на Буковині, ні, може, навіть в Україні. Ми були першими.
Ініціатором виступила церковна громада Свято-Михайлівського собору УПЦ КП. У Ленківцях не було сильних підприємств, які би могли фінансувати цей пам’ятник. Тому люди вирішили самі зібрати гроші. Ми не мали звідки будувати великі монументи, тому зробити хрест. Розіп’ятий Ісус Христос поєднав і примирив усіх. Є тут прізвища ленківчан, які воювали на фронтах і не повернулися додому. Є також прізвища тих, хто був в ОУН-УПА. Усього 110 осіб. Вони всі були нашими односельчанами і заслуговують на пам’ять. Вони ніколи не були ворогами, бо жили в одному селі, на одній вулиці. Одні йшли воювати за наказом держави, другі – за велінням серця. Якби не вони, то, може, не було би нині незалежної України.
– Приходимо до пам‘ятника всією громадою двічі на рік: 9 травня на День Перемоги і 24 серпня на День Незалежності, – розповідає голова комітету мікрорайону Ленківці, депутат міськради Любов Сорохан. – На жаль, у живих залишилося дуже мало ветеранів війни, а з репресованих немає вже жодного. Згадуємо про всіх добрим словом, робимо поману. Цього року також зберемося на 9 травня.
Матеріал про пам‘ятник "Примирення" читайте у четверговому номері "МБ".
