29 січня на Театральній площі в Чернівцях вирвали зірку співачки Ані Лорак. На її місці на "Алеї зірок" утворилася велика діра. 36-річна Ані Лорак (справжнє ім'я Кароліна Куєк. — "ГПУ") народилася в райцентрі Кіцмань за 23 км від Чернівців.

— Кажуть, зірку знищили якісь варвари. Вважаю, що то нормальні люди, — цитує слова чернівчанина Михайла Заболотного видання gazeta.ua. З товаришем Ігорем Павлюком проходять повз Чернівецьку міську раду. — Кароліна себе дискредитувала, коли виступила проти Майдану й за Митний союз. Уже тоді її треба було викинути з "Алеї зірок". Люди наші терпіли, вичікували — може, порозумнішає. Їй взагалі треба заборонити приїжджати на Буковину.

"Алею зірок" облаштували 2000-го. За зразок взяли таку ж у Голлівуді: металеві зірки з викарбуваними іменами місцевих знаменитостей знизу підсвічуються, викладені по периметру площі. Відзнаку Ані Лорак відкрили 2008 року до 600-ліття міста. Тоді ж з'явилися зірки співачки Катерини Бужинської, оперного співака Василя Герелло й композитора Володимира Шабашевича. Зараз на площі 43 відзнаки.

— На зірку Ані Лорак це не перший замах. Ще в серпні її обмалювали фарбою, написали "ПТН-ПНХ". Увечері 29-го проходився по алеї, то була трохи пошкрябана, певно, хтось уже добирався. Зранку лише голі проводи від освітлення стирчали, — додає 30-річний Ігор Павлюк.

Зірки Лорак, Назарія Яремчука й Василя Зінкевича були поруч.

— Із продажних залишилися Ян Табачник і Софія Ротару. Їх чекає подібна доля. Поруч з Іваном Миколайчуком, Павлом Дворським, Миколою Мозговим їм не місце, — каже Павлюк.

Батько Ані Лорак 68-річний Мирослав Куєк мешкає в однокімнатці у Кіцмані. Про доньку говорити відмовляється.

— Йду по вулиці — у мене земля з-під ніг вилітає, голова крутиться. Останнім часом дуже хворію, маю проблеми з серцем, — каже телефоном. — Не хочу нікого бачити. Взагалі, я тепер в опозиції до всякої влади.

Сусіди Куєка кажуть, що він по три-чотири дні не виходить із квартири. Працював журналістом місцевої газети "Вільне життя", зараз на пенсії.

— Мирослава не впізнати, — шепоче кіцманка Алла Григорівна, 53 роки. Зустрічаємо жінку на вулиці в центрі міста. — Завжди був жвавий, комунікабельний. Усім казав: я — за свободу. У студентські роки на 100-річчя Леніна на університеті вивісив синьо-жовтий прапор. Його від­рахували. У журналістиці завжди відстоював усе українське. Кароліною страх як гордився. Коли йому 65 виповнилося, приїжджала на день народження. З вигляду вся така скромна — у джинсиках і короткій курточці, волосся у хвостик зібрала. Раніше гостювала зі своїм продюсером Юрієм Фальосою. Зупинилися у готелі. Ми все дивувалися, чого з ним приїхала. Мирослав пояснював, що продюсер її від себе ні на крок не відпускає. Кароліна все до рідних горнулася — всіх признавала. Хоча батько її не виховував. Залишив, коли два рочки мала. Сім років в інтернаті вчилася.

Після Майдану Лорак у містечку не бачили.

— Мирослав після тих подій сильно на здоров'я підупав. Йому й до того не раз закидали: "От ти все боровся, аби у Кіцмані пам'ятник Шевченкові поставили. Його досі у місті нема. То чого ж Кароліна не профінансує?" Коли ж вона Росії продалася, впав у депресію. Ніхто не знає, чи підтримує з донькою стосунки. Для нього ця тема — табу, — махає рукою Алла Григорівна.

Жанна Лінькова, мати Ані Лорак, мешкає в Чернівцях. Працювала диктором на обласному радіо й телебаченні. Тричі була заміжня. Батько Кароліни — її другий чоловік. З ним розійшлася ще до народження доньки. Каже, коли дитина народилася, він не прийшов у пологовий будинок. З третім чоловіком прожила 20 років. Крім доньки, має трьох синів від інших шлюбів. Живе з сином Андрієм, який працює прорабом у Чернівцях.