Сьомого липня християни відзначають одне із найбільших релігійних свят – Різдво святого Івана Хрестителя (у народі Івана Купала).
Іван Предтеча був посланцем Бога і виконав надзвичайно важливу місію – охрестив Ісуса Христа в річці Йордані.
– Свято Різдва Івана Хрестителя відоме ще із четвертого століття, – розповів настоятель храму Пресвятої Трійці у Чернівцях отець Володимир. – На честь Івана Хрестителя освячено незліченну кількість святинь, події з життя святого представлено в іконописі. Іван Хреститель прославляється Церквою як апостол, мученик, пророк. Його життя – це безперервна жертва. За наказом Ірода Іванові Хрестителю відтяли голову.
Різдво святого Івана Хрестителя збігається зі святом Івана Купала, яке відзначали ще у дохристиянські часи.
– Головні персонажі свята – Купала та Марена, які уособлюють чоловіче і жіноче божества, – розповів етнограф Микола Шкрібляк. – Основним стрижнем, довкола якого відбуваються дійства, є купальський вогонь. Він має горіти всю ніч. Увечері дівчата ворожать на судженого – кидають у воду сплетені із квітів і трави вінки, а хлопці повинні їх дістати. Купальський вінок символізує щастя та шлюб. Чий вінок хлопець дістане, та дівчина повинна його поцілувати і мусить бути з ним у парі. Купальської ночі всі намагаються очиститися вогнем, тричі перестрибнувши через багаття. Якщо парубок найвище стрибнув – буде гарний урожай у його родині, вскочить у полум’я – чекай біди. Коли ж вдало перестрибнуть багаття юнак із дівчиною – вони неодмінно одружаться і проживуть у злагоді все життя.
Найсміливіші йшли до лісу шукати цвіт папороті, яка розцвітає раз на рік. Хто її зірве, той дістане всі скарби, причарує найвродливішу дівчину.
– У купальську ніч жінки збирали лікарські трави, бо вони набували особливих цілющих властивостей. А молоді дівчата збирали зілля для кохання – тирлич-зілля, сон-траву, ромен-зілля, васильки, – каже пан Микола. – Цієї ночі господарі та господині в селі не спали, бо лихі сили могли заподіяти лиха в господарстві, зіпсувати корову чи коня або ж оселитися в хаті. Щоб не впустити їх, господар у стайні та на пасіці накидав полину і осикових гілок, клав гострим лезом догори сокиру у воротах. Господиня клала ніж на порозі, а на вікнах – осикові гілки. Дівчата в цей час носили часник за поясом. До світання вони поспішали до криниці набрати чарівної купальської води. Із цієї води та зілля мати робила своїй доньці купіль. Вранці вся родина ходила босоніж по росі, а мати із донькою качалися в ній, щоб бути гарними та здоровими.
