Чотирьох чоловіків, які загинули в ДТП біля Суховерхова у Чернівецькій області другого січня, поховали всіх разом п'ятого січня. Провести їх зійшлося все село.
У них залишилися батьки, дружини та маленькі діти.
За прощальною панахидою рухалася карета швидкої та бригада медиків, бо родичі мліли, йдучи за катафалками. Відспівувати почали о 07.00, бо панахиду правив один священник і треба було встигнути до всіх чотирьох.
Юрій Царик 1982-го року народження 28 грудня повернувся із заробітків із Росії. Рік не був удома. Робив євроремонти у Москві. В селі кажуть, що був "гарним євромайстром". Жив із дружиною та її донькою, що цьогоріч пішла до першого класу.
У Сергія Попова 1965 року народження залишилась 17-річна донька, яка через місяць до того, як сталася трагедія, планувала одружитися. Хоч останнім часом донька із мамою жили окремо, вона дуже любила батька. Односельчани з теплом відгукуються про чоловіка: "Мав таланти: любив малювати, писав вірші. Любив людям їх зачитувавти. Хороший чоловік був, спокійний... Добра людина..." Сергій був добрим газдою, тримав господарку.
Андрій Незвиський 1982 року народження у той вечір був за кермом. Працював у Чернівцях на підприємстві "Галс-2000". У нього залишилися дружина та двоє дітей: син-третьокласник та донька-другокласниця. Був привітним та компанійським. Дружина працює вихователем в дитсадку.
Віталій Гулько 1985 року народження. Батько працює водієм у Чернівцях, а мама доглядає господарство вдома.
Як розповіли односельчани, чоловіки їхали з Кліводина до Кіцмані, щоби пограти у більярд.
- На похорони зійшлося все село, - розповідає сільський голова Кліводина Іван НОЖИХІН. - За процесією рухалася карета швидкої допомоги та бригада медиків. Тут головний лікар Кіцманської районної лікарні Василь Залявський допоміг. Зранку священник по черзі пішов відспівувати Юрія, Сергія, Віталія та Андрія. Всіх відправляв єдиний священник. Потім їх занесли до церкви.
Рідні загиблих непритомніли під час процесії. Мати Сергія Попова йшла за машиною, а потім зомліла. Її забрали лікарі до карети швидкої. Потім мати Віталія...
Від церкви до цвинтаря йти близько 400 метрів, але медикам довелося надавати допомогу кільком людям, не тільки родичам.
- Це трагедія для всіх, - розповідає настоятель Свято-Успенського храму отець Іван РУСНАК. - Зранку пішли до Юри, потім до Віталі, до Сергія, а потім до Андрія. Хористи розділилися і вели кожен свою процесію. Всіх зустріли біля церкви. Там стояли люди з усього села. Всі переживали і тужили. Кожен прийшов щиро розділити частку печалі з рідними.
Двом із хлопців потрібні операції. Однокласники їхні прийшли і організовують це. Один із хлопців, що вижили, зараз у важкому стані. Він маму недавно поховав, лишився сам. Я неподалік від нього живу, тому вийшло так, що допомагаю йому тільки я на рівні села.
Родичі постраждалих поки не мають змоги приймати фінансову допомогу, тому ті, хто хоче якось допомогти, можуть звертатися до отця Івана (095 35 56 097).
