Минулої неділі, восьмого вересня, в Румунії стався землетрус силою до п’яти балів. Румунські вчені прогнозують, що сильний землетрус може також статися в Карпатах у вересні вже найближчими днями. Чернівецькі науковці підтверджують цей прогноз, але запевняють, що панікувати не варто.
– Справді, восьмого вересня о 13.10 за Грінвічем на заході Румунії в місті Хунедоара відбувся землетрус магнітудою 4,6. Наші прилади його зафіксували силою в один бал. Однозначно можу сказати, що це сталося не в районі Вранча, бо він знаходиться далі – на сході Румунії, – прокоментував ситуацію директор навчально-геофізичної обсерваторї ЧНУ Андрій Ніколаєв. – Джерело землетрусу знаходилося на глибині двох кілометрів від поверхні. Він був локальний і міг відчуватися в радіусі 20 кілометрів. Тобто, я вважаю, що цей землетрус не пов’язаний із районом Вранча. Якийсь румунський професор напрогнозував сильний землетрус силою сім-вісім балів, який має відбутися протягом цього тижня у Кишиневі. Місто Чернівці й взагалі Чернівецька область знаходяться у трохи кращому положенні, ніж Кишинів. Тому що ми перебуваємо на півночі ві епіцентру й сейсмічні хвилі, йдучи до нас, проходять під горами Карпат, які поглинають значну кількість енергії. Тобто в нас сила поштовхів землетрусу в півтора раза менша, ніж в епіцентрі. Якщо, приміром, у Кишиневі буде сім балів, то в нас максимум п’ять. Звичайно, що люди це відчують, але нічого страшного не буде.
– Попередній сильний землетрус в Карпатах відбувся у 1977 році силою п’ять балів. А середньостатистична перерва між вранчівськими землетрусами триває 37 років. Тобто, 2013-2014 роки – цілком ймовірні, коли може повторитися потужний карпатський землетрус, – прогнозує Андрій Ніколаєв. – Коли це точно буде – сказати не можу. Ми відстежуємо ситуацію. Хоча прогнозуванням землетрусів не займається ні наша обсерваторія, ні Західний сейсмічний центр, який знаходиться у Львові. Наші прилади щодня реєструють два-три землетруси силою в один бал. Люди їх не відчувають. Проте в Чернівцях може бути землетрус навіть силою вісім балів. Це справді страшна річ. Бо наші дев’ятиповерхівки, зокрема на Гравітоні та Південно-Кільцевій, розраховані на шість балів. Коли їх будували, необгрунтовано знизили сейсмічність на один бал, а в 2004 році знову підняли. Тому нові будинки вже розраховані на сім балів. Від початку поштовхів, які люди вже відчувають, до моменту максимальних коливань, минає приблизно 20 секунд. За цей короткий час треба встигнути вибігти на вулицю, або в крайньому випадку перечекати у кутку несучої стіни будинку, оскільки там руйнування настають в останню чергу.
До теми
Відповідно до карти сейсмічного районування Буковини, в зоні семибального землетрусу можуть знаходитися: Чернівці, Путила, Сторожинець, Глибока, Герца і Новоселиця.
В зоні шести балів: Вижниця, Берегомет, Вашківці, Кіцмань, Заставна. Епіцентр карпатських землетрусів знаходиться в Румунії, за 250 кілометрів від Чернівців, у районі гір Вранча. У геофізичній обсерваторії ЧНУ зібрано дані, зокрема й літописні, майже за тисячу років, починаючи з 1091-го. За цей період наш регіон відчув 53 землетруси. Найсильніший із них стався 1820 року. Тоді сила поштовхів сягнула понад сім балів. У каталозі землетрусів згадується, що він наробив великої шкоди і дуже налячкав чернівчан. Останній із відчутних землетрусів стався четвертого березня 1977 року. Жоден із землетрусів не спричинив людських жертв.
Землетруси у Чернівцях за останніх 30 років:
4 березня 1977 – 5–6 балів (гори Вранча – 8–9 балів).
31 серпня 1986 – 4,5–5 балів (епіцентр – гори Вранча).
30 травня 1990 – 4,5–5 балів (гори Вранча – 8 балів).
31 травня 1990 – 3,5–4 бали (гори Вранча – 6–7 балів).
