У Чернівецькій області проведуть конкурс-дегустацію меду та організують туристичні тури у "медові двори". Про це “МБ” розповів Валерій Петрюк, голова громадської організації "Буковинська асоціація виробників продукції бджільництва".

– Своє зацікавлення буковинськими пасічниками висловили швейцарські та німецькі фонди технічної допомоги, які готові допомогти нам у просуванні продукції бджільництва, – каже Валерій Петрюк.

Водночас бджолярство може стати прибутковим бізнесом.

– Потрібні інвестиції, тоді бджолярство стане прибутковим, – каже Василь Гребенюк, пасічник зі стажем із Чернівців. – Нині маємо чимало проблем: отруєння бджіл під час оброблення посівів пестицидами, масове вирубування медодайних дерев, високі розцінки на ветеринарні послуги. А ще маємо чималі труднощі зі збутом продукції.

Буковинський мед здобув золоту медаль ще у 1961 році

– Ще 1961 року мед зібраний в передгірських та гірських районах нашої області, здобув золоту медаль на міжнародній виставці в німецькому Ерфурті, – розповідає Микола Олексюк, начальник Головного управління агропромислового розвитку ОДА. – А 1972 року на території краю розпочали цілеспрямоване вивчення господарсько-корисних ознак карпатських бджіл різних екотипів. Першим об’єктом досліджень стали гірські карпатські бджоли у Вижницькому, Путильському та Сторожинецькому районах. Обстеження гірських пасік дало можливість зробити такий висновок: бджоли Східних Карпат ні в чому не поступаються закарпатським, а за зимостійкістю і плодючістю маток навіть перевершують їх. Надалі виділили групу племінних сімей, яка отримала офіційну назву, – лінія "Буковина". А 1975 року офіційно створили відділ селекції бджіл при Українській дослідній станції бджільництва з опорним пунктом у Чернівецькій області.

На початок 2000 року було сформовано масив чистопородних карпатських бджіл – 6280 бджолосімей у Сторожинецькому районі, який планували розширити до 10-12 тисяч, однак через фінансові труднощі та недостатнє кадрове забезпечення виникли проблеми з налагодженням масового виведення маток та відбулося значне скорочення бджолиних сімей у регіоні. Припинили виконання наукових тематик із карпатських бджіл, а опорний пункт розформували. А впродовж наступних років утримувалася тенденція поступового зменшення кількості бджолосімей. Зараз настав час відродити цю добру справу. В області зараз різних форм власності виробляють майже 700 тонн меду.

Зважаючи на можливості, цієї продукції могло би бути значно більше. (Василь Гринюк)