Сьогодні на Буковині, як і у всій Україні, вшановують пам'ять жертв Голодомору. В День пам'яті жертв цієї страшної трагедії у Чернівцях на розі вулиць Руської та Шевченка відбувся молебень за участю представників різних конфесій, а також покладання квітів до Пам'ятного каменя жертвам Голодоморів. У поминальних заходах взяли участь свідки страшної трагедії, яким чудом вдалося вижити, представники громади міста, громадських та релігійних організацій та керівництво місцевої та обласної влади.

Окрім квітів, чернівчани поклали до Пам'ятного каменю композиції з житніх і пшеничних колосків як символів днів, коли українці голодували та місяцями не мали вдома навіть шматка хліба.

- Ми сьогодні згадуємо всіх тих, хто невинно був замучений, закатований найстрашнішою смертю у світі. Від голоду вмирали діти, вмирали люди, вмирала Україна, - каже Ірина Войцехівська, голова обласного товариства політв'язнів. - Вони організували цей страшний геноцид, вони нищили Україну, тому що вони ненавиділи нас всіма фібрами своєї душі і ця ненависть проростає і сьогодні. Дивує інше, що пройшло 80 років і тих, хто організовував цей страшний голод, немає, але нащадки повинні хоча б вибачитися перед нашим народом за ті муки, страждання і сльози. На превеликий жаль, цього не сталося і сьогодні.

Історики та дослідники і нині сперечаються про кількість людей, які загинули по всій Україні від голоду.

- Неможливо сказати з точністю до мільйона про втрати українського народу, оскільки статистичні дані були знищені, навіть книги записів смертей, - коментує Володимир Старик, директор Українського Народного Дому у Чернівцях. - Тому варто говорити про ту цифру, а це чотири мільйони людей, яка була підтверджена рішенням українських судів у 2010 році і це вже говорить про величезні втрати, які оцінюються від семи до десяти мільйонів людей.

Нагадаємо, що у Чернівцях і досі немає пам'ятника, присвяченого жертвам Голодомору. Від імені громади Ірина Войцехівська звернулася на заході до влади з питанням про те, а коли ж буде такий пам'ятник. Але чиновники або не почули запитання, або зробили вигляд, що не чують.