Кілограм гречки уже коштує 18 гривень. Літр олії – до 16 гривень. Саме ці продукти нині є лідерами зі зростання цін в області.

Також покупці на ринках помітили подорожчання овочів та фруктів (кілограм капусти зріс у ціні до восьми гривень, банани коштують до 16 гривень, подекуди на гривню зросли ціни на яблука). Продавці скаржаться на зменшення попиту, а покупці економлять на всьому. "Купую, доки ще по 4,5 гривні, – розповів чернівчанин Іван, який придбав на ринку на вулиці Зеленій мішок картоплі. – Картопля в мене – основна страва. Якщо ще подорожчає, взагалі не знаю, що робитиму. Зарплати на місці – ціни зростають.

Як розповіли в держінспекції з контролю за цінами в області, на олію та гречку підвищують ціни виробники.

– Олія продовжує дорожчати, однак ціна зросте не набагато, – розповів Михайло Матьяш, заступник начальника відділу інспекції. – Виробник "Кернел-трейд" підвищує ціну на основні марки олії орієнтовно на три відсотки. Можливе також невелике подорожчання цукру. Триває поступове подорожчання гречки. На борошно та молочні продукти ціни залишаються стабільними.

Єдине відчутне здешевлення, яке помітили покупці, – зниження цін на яйця копійок на 10 за минулий тиждень. Нині їх можна придбати навіть по 53 копійки. За словами М. Матьяша, це пояснити складно: "Ринок яєць у нас також монополізований. Виробники встановлюють ціни на власний розсуд. Хоча об’єктивних причин для здешевлення не мало би бути, адже ні корми для птиці, ні енергоносії, ні інші складові собівартості яєць не подешевшали".
Надія МАКУШИНСЬКА

Думка економістів
Чому все дорожчає?

Ігор ГУБАТЮК, доцент кафедри економічної теорії та менеджменту ЧНУ:
– На це є об’єктивні причини. Хоча Євросоюз визнав українську економіку ринковою, насправді до ринкової економіки нам, як до неба. Адже основна ознака ринкової економіки – конкуренція. Саме конкуренція дозволяє стримувати зростання цін.
Регулювати ринковий сектор має держава. А в Україні державні мужі контролюють певні сектори економіки. Краще, якби у нас взагалі не було такого контролю, бо ті ж хабарі врешті-решт також закладаються в кінцеву ціну продукту.
Як потрапляють продукти до споживача? На першому етапі селяни або агроформування продають продукцію переробникам. Причому у нас вони змушені її продавати за безцінь, а деякі взагалі не мають змоги її реалізувати. З другим етапом – переробкою – також проблеми. З часів Союзу ми отримали величезні харчопереробні підприємства, які не можуть пристосуватися до нових економічних умов. І, нарешті, етап реалізації. У цивілізованому світі мережі супермаркетів живуть на тому, що все продають приблизно удвічі дешевше, ніж звичайні гастрономи. Наші супермаркети замість того, щоб встановлювати гуртові ціни, часто деруть із покупців більше, ніж у дрібних магазинах. Дається взнаки радянська психологія, витратна модель економіки. Наш бізнес ще не дійшов до розуміння, що ринкову репутацію можна втратити за секунду, а відновлювати довіру споживачів до торгової марки доведеться роками. Мабуть, для зміни психології доведеться, як у випадку з Біблійним Мойсеєм, чекати 40 років.

Ярослав КИРПУШКО, директор Буковинського центру
реконструкції та розвитку:
– Ціни зростають насамперед через монополізм у сфері виробництва і гуртової торгівлі продуктами харчування. Ці монополісти мають об’єктивні причини для підвищення цін – світове зростання цін на продовольство. А в грудні продукти у світі подорожчали найбільше за останні роки – приблизно на п’ять відсотків.
Що ми маємо в Україні? У нас лише ринок зерна закритий. А решта продуктів харчування наші виробники мають можливість продати за кордон. І роблять це за світовими цінами. Ось і виходить диспропорція: ціни на продукти у нас світові, а доходи – далеко не світові.
2008 року, коли під час кризи обвалилося багато ринків і насамперед – фінансовий, гроші потекли у ринки продовольчі. Тому і відбувся, скажімо, стрибок цін на рис.
Ми належимо до держав, де питома вага продуктів харчування у загальних витратах не 15-20 відсотків, як на Заході, а значно більше. Тому ті групи населення, які витрачають на харчування 50 і більша відсотків своїх доходів, на будь-яке подорожчання олії, цукру чи іншого реагують болісно, бо це виймає значну частину коштів із гаманця.
А за прогнозом, 2011 року можливе досить суттєве подорожчання продуктів на світових ринках.