
Звільнення Кліщіївки, оборона Курдюмівки, Часового Яру й Торецька. Битва за посадки та кожен квадратний метр землі, а потім за багатоповерхівку знищеного міста… Вогневий контакт з окупантом на максимально короткій відстані. Це все пройшов поліцейський бригади "Лють" Петро ПОДУРАРУ. Підполковник поліції понад рік обороняв Донеччину. Після отриманого поранення повернувся на посаду в управління головної інспекції ГУ НП в області.
Про бої за Донбас Петро Подурару розповів кореспондентці "МБ".
"Щодня були штурми"
Війну підполковник поліції зустрів у Чернівцях. Згодом перевівся до створеної поліцейської бригади "Лють". Спочатку з побратимами мав заняття на полігонах, проходив бойове злагодження. Після цього – тривале відрядження у Донецьку область. Петро Подурару зізнається, що найважчі бої були в Торецьку, здебільшого вуличні бої. Вони точилися за кожну багатоповерхівку, за кожен під’їзд.

– У Торецьку наша група зайняла позицію в багатоповерховому будинку. Протягом шести днів ми тримали оборону. Щодня відбивали штурми. Але одного дня ворог зайняв перший поверх будинку. Наша група перебувала на другому і вищих поверхах. Бої точилися запеклі. Нас намагалися спалити, били по нас із РПГ, крили будинок мінометами. Утім, ми давали окупантам відсіч. Тоді не мали жодного виходу з під’їзду, – згадує поліцейський.
"У нашій групі всі залишилися живі"
Це був найважчий бій за весь період Петрової служби. На той момент його група фактично перебувала в оточенні противника. Закінчувалася вода. Інтенсивність обстрілів зростала. Та групі поліцейського вдалося евакуюватися з Торецька.

– До будинку евак під’їхати вже не зміг, адже інтенсивність боїв була висока. Тому ми самотужки проклали маршрут і після команди керівництва вирушили. Останніми днями тоді було трохи легше, бо над нами висів наш розвідувальний дрон. Нам вдалося вийти з Торецька. У нашій групі тоді всі залишилися живі, щоправда, дехто мав поранення. Я тоді отримав контузію, – каже поліцейський.
Поліцейський зауважує, що ніколи не можна недооцінювати ворога.
– У Торецьку проти нас працювали специ. Ворог був мовчазний, не видавав себе зайвими звуками, – каже поліцейський.
Це була не перша ротація поліцейського. У 2015 році Петро Подурару служив в АТО. Згадує, що війна тоді і зараз – різні. Через високе навантаження та постійне носіння екіпірування у поліцейського погіршився стан здоров’я. Він мав операцію на плечі. Нині пройшов реабілітацію та відновив роботу в управлінні головної інспекції ГУ НП в області.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram