"Чесно кажучи, не завжди вдається економити кошти, але намагаюся відкладати приблизно 5–10 % доходу. За останні роки витрати на базові речі (продукти, ліки та транспорт) суттєво зросли. Через це доводиться відтерміновувати великі покупки", – розповідає 40-річна Марина.
Про це йдеться у матеріалі molbuk.ua
Найбільше, за її словами, вона витрачає на харчі, комунальні послуги, транспорт і мобільний зв’язок.
"Продукти – це щоденна потреба, тож купую їх найчастіше. Одяг чи техніку купую рідко, адже це не першочергове. Відкладаю такі покупки на потім або ж здійснюю їх лише за потреби", – зазначає чернівчанка.
24-річний Іван з Усть-Путили каже, що його основні витрати – це їжа, спортзал і лікування. Іноді ще відкладає кошти на відпочинок та трохи інвестує в бізнес. З продуктів найчастіше купує рис, яйця, курятину. Улітку – більше овочів.
"Одяг і побутові речі купую часто. Техніку – рідко, необхідне маю. Телефон зламаний, але поки що не бачу сенсу купувати новий. Раніше ліки купував рідко, але через погіршення здоров’я зараз роблю це частіше. Тепер витрати на них стали регулярними й становлять приблизно 5 % мого доходу", – ділиться хлопець.
Він також фінансово підтримує батьків і сестру.
Чернівчанка Олександра найчастіше витрачає кошти на продукти та невеликі подорожі.
"Велика частина грошей – приблизно 30–40% – іде на ліки. Після початку війни мої витрати суттєво змінилися", – розповідає 56-річна Олександра.
"Основні витрати – їжа, ліки та компослуги"
За останні три роки споживчі звички українців істотно змінилися. За результатами дослідження Gradus Research, 60 % громадян зазначають, що витрачають менше, ніж до війни. Це спонукає до економії на розвагах, техніці, а подекуди навіть на продуктах і одязі. Основні витрати припадають на базові потреби: їжу, ліки й комунальні послуги. Для 70 % домогосподарств головною статтею витрат є харчі.
Найбільше економить молодь до 24 років, найменше – люди віком 60+. У селах частка тих, хто витрачає найбільше на ліки, становить 71 %, у містах – 50 %.
На здоров’ї заощаджують найменше: 60 % респондентів не зменшували витрати на ліки навіть за складних обставин. Найчастіше економлять на відпочинку, одязі, взутті та техніці.
"Молодь частіше витрачає на ліки"
Економіст і фінансовий експерт Андрій НОВАК зазначає, що через стрімке зростання цін на продукти та ліки більшість українців переглянули споживчі звички. Часто це означає перехід на дешевші аналоги та зменшення витрат до мінімуму.
"Більшість нині споживає лише найнеобхідніше: продукти, зв’язок, а для тих, хто має проблеми зі здоров’ям – ліки", – пояснює.
Найбільше економлять на побутовій техніці, одязі та товарах для дому. Навіть базові речі обирають серед бюджетних варіантів.
"Свята українці продовжують відзначати, але значно скромніше. Застілля вже не ті, що були до повномасштабного вторгнення", – додає він.
На ліках, однак, не заощаджують. Але через високу вартість імпортних препаратів дедалі більше людей обирає вітчизняні аналоги.
"Багато хто змушений відмовитися від дорогих ліків, віддають перевагу дешевшим українським, бо іншого виходу просто немає", – каже експерт.
Якщо раніше основними споживачами медичних послуг були літні люди, то зараз це частіше молодь і люди середнього віку. Зростає кількість захворювань, що потребують дорогого лікування.
"Особливо багато випадків серцево-судинних хвороб. А для такого лікування потрібні здебільшого дорогі імпортні ліки", – уточнює він.
Після 2022 року структура витрат змінилася кардинально: через інфляцію, втрату житла, роботи та зміну життєвих обставин.
"Близько семи мільйонів українців виїхало за кордон, ще вісім мільйонів стали переселенцями. Більшість опинилася в умовах фінансової нестабільності. Це й змінило модель споживання", – підсумовує експерт.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
