Фото із фб-сторінки Сергія Чеботаря
Сьогодні, 31 травня, Вижниця відзначає День міста. Як відомо, у Вижниці День міста - щорічно в останню суботу травня.
Про це пише molbuk.ua
З історії Вижниці (дані із сайту Вижницької районної ради):
Найдавніша літописна згадка про Вижницю дає підстави стверджувати, що місто виникло в кінці XV століття (перша згадка в літописі 1501 року).
3 1514 по 1574 рр. землі Вижниччини були загарбані султанською Туреччиною. До 1774 р. м.Вижниця підлягала Молдавському князівству. Згодом, як і вся Північна Буковина, потрапляє під владу Австро-Угорщини.
Здавна у Вижниці та її околицях розвивались ремесла і торгівля. Статус торгового містечка Вижниця отримує з 1767 р. З кінця XVIII століття зароджується лісова промисловість. З початком сплаву деревини Черемошем, промисловість набуває дальшого становлення.
Вижниця стає важливим пунктом торгівлі лісом. По Черемошу і Пруту будівельний ліс і дрова сплавлялися до Чернівців, а звідти - на Бесарабію і Поділля.
Історія нагадує, що гордий волелюбний дух вижничан протистояв свавіллю місцевих багатіїв. Згодом ці протести переросли у заворушення і повстання. Особливо активна антифеодальна боротьба велась на чолі з відомими ватагами Олексою Довбушем, Миколою Штолюком та Лук'яном Кобилицею.
В 1855 році Вижниця стає повітовим центром. Під час першої світової війни Вижниця та інші населені пункти перетворюються в руїни. Зменшувалась і кількість населення.
У листопаді 1918 року територію нинішнього району захопила королівсько-боярська Румунія. 28 червня 1940 року територія Вижниччини у складі Північної Буковини входить до складу УРСР, 11.11.1940р. утворено Вижницький район.
6 липня 1941 року Вижниччину загарбали гітлерівські війська. Під час Другої світової війни чимало вижничан були закатовані, відправлені у табори смерті та каторжні роботи до Німеччини.
На території Вижницької міської ради є об'єкт природно-заповідного фонду - "Вижницький національний природний парк", що має загальнодержавне значення. Також, ряд пам'яток архітектури, культових споруд. Серед них Св.Дмитрівська церква (ХІХ ст.), Св.Михайлівська церква (кін. ХІХ ст.), Петропавлівський костел (ХІХ ст.), вокзал станції Вижниця (приміщення австрійських часів), Вижницька ратуша (будинок міської ради, поч.ХХ ст..), головна синагога (районний будинок народної творчості та дозвілля), Будинок дитячої та юнацької творчості.
Гордістю громади є Вижницький коледж прикладного мистецтва ім. В.Шкрібляка, заснований в 1905 році, випускники якого стали членами спілки художників: Сивак Дмитро, Куций Степан, Карвасарний Володимир, Міщенко Олексій, Баричева Інна, Жаворонков Валерій та інш. Отримали благословення на художній стезі карпатської природи живописці – Яків Очеретько, Віталій Косович, Юрій Карчевський; скульптори – Опанас Шевчукевич, Анатолій Скиба, Петро Лемський, Володимир Римар; майстри з обробки дерева – Василь Шкрібляк, Марко Мегединюк; майстри ткацтва – Іван Баричев, Василь Куров, Інна Баричева; майстри по обробці металу – Єдуард Жуковський, Олексій Шишкін, Зоя Шишкіна; майстри вишивки – Вікторія Демчик, Ірина Андрицуляк, Наталія Андрицуляк
На території міської ради функціонують музеї-садиба Народного артиста України Н.Яремчука, Вижницький краєзнавчий музей, музей сакрального мистецтва, світлиця заслуженого майстра народної творчості України О.Гасюк, Будинок художника, літературна світлиця, музей поета Д.Загула с.Мілієве.
Споруджено пам'ятники Т.Шевченку та Л.Кобилиці у м.Вижниці. Погруддя Ю.Федьковича прикрашає міський парк Вижниці. Споруджена також на в’їзді до с.Виженка пам'ятна каплиця на честь 75-річчя Буковинського віча.
Славна Вижниччина і своїм мистецтвом. Широко відомі в Україні і за її межами народний аматорський ансамбль танцю "Смеречина", народний аматорський вокально-інструментальний ансамбль "Смерічка", народний аматорський театр Вижницького РБНТД, народна аматорська кіновідеостудія "Черемош", народний чоловічий хор с.Іспас.
У Вижниці проводиться ряд різноманітних заходів щодо відзначення державних і релігійних свят, знаменних дат, вшанування знаних людей краю. Серед них фестивалі та жанрові огляди-конкурси: "Найбільша коляда в найменшому місті", "Зима в Карпатах" (м.Вижниця), "Перлина Черемошу" (м.Вижниця), "Небилиці в Багні" (с.Багна), "Зачарований легінь" (м.Вижниця), "Калинові обереги" (с.Іспас), "Джерело любові" (м.Вижниця), "Буковинська театральна весна" та інші.
У 1996 році у Вижниці започатковано Перший фестиваль української народної пісні імені народного артиста України Н. Яремчука, а також міжнародний футбольний турнір його імені.
До когорти видатних краян слід віднести Н.Яремчука - лауреата премії ім.Шевченка (посмертно), Йосифа Бургу письменника, Темістокля Вирсту - художника (Париж) уродженця с. Іспас , майстрів пензля - польського художника Юліуша Коссака, Ганну Чарторийську та багато інших.
Свого часу Вижниччину відвідували та внесли вагомий вклад в розвиток суспільства Леся Українка, Іван Франко, Ольга Кобилянська, Юрій Федькович, Гнат Хоткевич, Корнило Устиянович та почали своє творче життя народні артисти України Левко Дутковський ( засновник ансамблю "Смерічка"), солісти "Смерічки" Назарій Яремчук, Василь Зінкевич.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
