
Майже 200 років тому, у 1830 році, у Чернівцях був закладений Центральний парк ім. Т. Шевченка, або ж як він раніше називався Народний або Публічний сад (Volksgarten).
Народний сад у австрійський період був улюбленим місцем відпочинку для всіх. До його розвитку долучився крайовий інженер Адольф Марін, який доклав багато зусиль, аби Чернівці набули вигляду справжнього європейського впорядкованого міста. Для його створення він залучив садівників Антона Піотровського і Карла Бауера.

Про це йдеться у публікації Муніципальної бібліотеки імені А. Добрянського.
Сюди було завезено з Європи та висаджено понад 35 тис. чагарників і дерев. Тут зʼявилися доріжки, ставок, купальня, лавиці, масивний "грецький" портик на вході та курзал у стилі класицизму. З того часу парк став візитівкою міста.

У 1900-1908 роках міська влада провела першу реконструкцію Народного саду. Парк облагороджували, висаджували рідкісні дерева та кущі. І звісно ж, встановлювали різноманітні скульптури та пам'ятники.


У ці роки у парку встановили фонтану при вході. Як стверджують деякі джерела, фонтан було встановлено в 1903 році. Його оздоблення відомий львівський скульптор Антон Попель, який є автором памʼятника Адаму Міцкевичу в центрі Львова. Це молодший брат художника історичних жанрових картин, реставратора, викладача Тадеуша Попеля, який довший час перебував в Чернівцях і був вчителем сестер Августи та Ядвіги Кохановських.
Львівський історик мистецтва, професор Юрій Бірюльов писав: "У 1903 році Антон Попель створив скульптурний басейн для міського парку у Чернівцях. Гіпсовий варіант був готовий навесні 1903 року і під назвою "Фонтан" експонувався на 1-й виставці Спілки львівських художників.
Восени цього ж року А. Попель приїхав до Чернівців, де закінчив встановлення басейну. Чернівецькі газети писали з цього приводу: "Великий басейн, який оздоблює газон міського парку, є монументальним мистецьким твором, сповненим справжнього художнього смаку. Був зроблений на замовлення й кошти Товариства прихильників мистецтва і прикрашання міста Чернівців".
Проте дійсність внесла свої корективи. Витвір Попеля, очевидно, був знищений після 1945 року у ході оздоблення парку "соцреалістиними" скульптурами і замінений нинішнім фонтаном з хлопчиком.
У радянський час була мода на відому роботу німецького скульптора Теодора Ердмана Каліді – бронзову скульптуру "Хлопчик з лебедем", яку він виготовив для парку в палаці-музеї Шарлоттенбург. Це один з найбільших палацових комплексів бранденбурзьких курфюрстів, пруських королів та німецьких імператорів в Берліні, який вважається одним найбільш вишуканих зразків архітектури бароко в Німеччині.
Ця скульптурна група мала величезний успіх у всьому світі і пізніше з неї зробили понад 200 копій. Чернівці очевидно також вирішили не відставати від "світової моди".
Як розповів колишній багаторічний директор парку Юрій Венгринюк, дата побудови басейну з фонтаном 1 січня 1964 року.

Скульптурну групу "Хлопчик із лебедем та жабами" часто використовують саме в композиціях фонтану, адже символіка елементів цілковито відповідає задуму автора для водойми.
Фігура юнака з лебедем символізує гармонію з природою. А лебідь завжди був символом чистоти, любові, перетворення або звʼязку між землею та небом. А тримання птаха у руках символізує контроль над природними інстинктами, перемогу над хаосом або людське прагнення до ідеалів.
Жаби, які розміщені по колу і оберігають юнака зі всіх боків - двозначний символ: з одного боку - це символ відродження, з іншого - нечистоти або чогось підземного. У фонтанах жаба часто зображена як позитивний образ води й оновлення. Тут ми бачимо саме такі жаби.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram