У Новій Слободі на Сокирянщині, як і в інших населених пунктах, розпочався сезон обробки садів. Щоб уберегти дерева від шкідників і хвороб, деякі садівники проводять обприскування до 30 разів за сезон.
Про це йдеться у публікації molbuk.ua
Буковинець Віталій ШВЕЦЬ уже 15 років вирощує різні сорти слив, груш і яблук.
"Маю невеликий сад уже багато років. Разом із родиною вирощуємо фрукти. Я відповідаю за обприскування й обрізання дерев, дружина займається продажем. Діти теж допомагають. Ми нікого не наймаємо, бо сад невеликий", – розповідає пан Віталій.
Сад він обробляє приблизно 15 разів на рік, найактивніше – у період дощів.
"Частота обробки залежить від погоди. Після дощу треба знищити спори грибів за допомогою фунгіцидів. Інсектициди (препарати для боротьби зі шкідниками – ред.) застосовують раз на 21 день", – пояснює він.
За словами пана Віталія, є інсектициди, що не шкодять корисним комахам.
"Є засоби, які ніяк не впливають на бджіл. Часто люди вважають, що всі препарати небезпечні й усе нищать. Насправді ж якщо дотримуватись правил безпеки, все буде гаразд", – каже садівник.
Він також утримує власну пасіку.
"Бджоли запилюють дерева, щоб був хороший урожай. Якщо я використовуватиму шкідливі препарати, то погублю свою бджолу. Про це дбають і інші пасічники. Зазвичай ми обробляємо сад увечері", – зазначає він.
"Працюють усією родиною"
Неля ТРОЯН із родиною вирощує саджанці фруктових дерев, пшеницю та сою.
"Працюємо всією сім’єю, адже найняти працівників нині дорого. У нас можна придбати саджанці груш, персиків, черешень, вишень, слив і яблунь. Стараємось не перевантажувати їх хімією: трохи підживлюємо ґрунт, використовуємо стимулятори росту та засоби захисту від морозів та шкідників", – розповідає пані Неля.
Загалом саджанці обробляють від трьох до п’яти разів за сезон.
"Має значення, чим саме обробляти, бо кожен препарат діє по-різному. Ми віддаємо перевагу біопрепаратам, щоб зменшити шкоду. Звісно, вплив на здоров’я є, тому працюємо на полі в кінці села, де менше людей. Виходимо раз на 4-5 днів, щоб зменшити контакт із хімікатами", – додає жінка.
76-річний Анатолій із села Нова Слобода також має великий сад і часто його обробляє.
"Дбаємо про себе: одягаємо захисний одяг під час обприскування. Зараз обробляю дерева від мушки, щоб не скручувалося листя персика, і від парші – це грибкова хвороба. Перша обробка – зараз, наступна буде за два тижні, – розповідає він. – Не відчуваю погіршення самопочуття. Так, у повітрі є солодкуватий запах, але навіть сусіди, що живуть поруч із садом, не скаржилися. Ми переважно обприскуємо дерева пізно ввечері", – ділиться досвідом пан Анатолій.
"Обирають менш шкідливі препарати"
Житель села Роман зазначає, що садівники намагаються обирати менш шкідливі препарати.
"Важливо обробляти сади поза межами населеного пункту або у вечірній час, коли людей на полі вже немає. Якщо обприскувати вдень, особливо в спеку, препарат швидко випаровується й ефекту майже немає", – зауважує він.
Найбільше токсичне навантаження, за словами Романа, дає обробка сої та схожих культур. У випадку підживлення такого ефекту немає.
"Найнебезпечніша обробка – від бур’янів. Тут треба бути особливо уважними. Ми намагаємося працювати якомога далі від житлових будинків і обробляємо дерева у відповідний час", – підсумовує садівник.
Думка експертів
Наталія КАСПРУК, доцентка кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології БДМУ:
"Хімічні засоби, які масово застосовують у сільському господарстві, можуть мати шкідливий вплив на алергіків. Вони підвищують загальну чутливість організму, і подразники можуть викликати реакції як дихальної системи, так і шкіри – особливо за безпосереднього контакту. Симптоми можуть з’являтися як одразу після обробки, так і через певний час – від кількох годин до кількох днів, залежно від індивідуальної чутливості та історії алергій.
У період сезонних алергій вплив хімікатів посилюється: вони роблять пилок агресивнішим, що ускладнює стан алергіків і потребує більш інтенсивного лікування. Найгірше переносяться такі речовини у вітряну суху погоду, коли дрібні частки розносяться на великі відстані. У дощову погоду концентрація в повітрі менша, тому ризики нижчі.
Навіть люди без алергії можуть мати токсичні реакції, якщо тривалий час перебувають у зоні обробки. Тому важливо враховувати погодні умови, обмежувати час перебування на оброблених ділянках.
Михайло ГНАТЮК, завідувач онкогематологічного відділення з блоком хірургії обласної дитячої лікарні:
– Близькість житла до зон обробки (менше ніж 50 метрів) може мати серйозні наслідки: автоімунні, онкологічні, ендокринні порушення. Ситуацію ускладнює ослаблений імунітет у дітей після COVID-19 – з’являються пухлини, раніше не характерні для дитячого віку.
Тому підхід до обприскування має бути не лише технічно зваженим, а й людяним. Важливо враховувати метеоумови, зокрема розу вітрів, і застосовувати безпечніші препарати, навіть якщо вони дорожчі. Кожен, хто працює з хімікатами, повинен уявити себе на місці дитини чи дорослого, який живе поруч із полями чи садами. Лише з таким ставленням можна говорити про відповідальне землеробство.
Василь РОМАНЮК, кандидат біологічних наук, доцент кафедри геоматики, землеустрою та агроменеджменту ЧНУ:
– Хімічні засоби захисту рослин, які масово використовують у садівництві, мають потужний ефект: проникають у ґрунт, воду та харчові продукти, а з ними – в організм людини. Через високу частоту обробок – до 30 разів за сезон – це створює серйозну загрозу здоров’ю людей, які живуть поблизу садів. Особливо тоді, коли обприскування проводять без урахування метеоумов або в присутності інших мешканців.
Часто вибір препаратів продиктований не безпекою, а зручністю та прибутком. У цій ситуації кожен аграрій повинен поставити себе на місце дитини чи дорослого, який живе поруч із цими полями.
Альтернативою можуть бути біопрепарати – культури бактерій чи грибів, які природно захищають рослини. Вони ефективні на ранніх етапах захворювання, проте не витримують навантаження за масових спалахів. Тому органічна продукція є дорожчою та складнішою у вирощуванні.
Поки біозахист не стане домінантним, агресивна хімія залишатиметься реальністю. Але навіть за таких умов важливо обирати безпечніші засоби, уникати монохімікатів і думати не лише про врожай, а й про людей.
Автор: Володимир ТРОЯН
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
