Кілька років тому мешканці вирішили закласти сквер біля своєї дев’ятиповерхівки № 263 на вулиці Руській. На території площею приблизно вісім соток посадили дерева, кущі, квіти, посіяли газонну траву. Але за цей час завдяки Віктору Скупову, який теж проживає в цій багатоповерхівці, їх кількість збільшилася у рази. 68-річний чоловік – колишній військовий, зараз на пенсії.
Про це йдеться у публікації "МБ".
Поранений військовий приніс кущі троянд
– Уже відцвіли нарциси, персик, айва. Зараз квітнуть тюльпани, конвалії, барбарис, вишня, яблуня, сакура, кущі яскраво червоного глоду, які висадив вздовж алеї, – розповідає пан Віктор, милуючись сквером. – Потім цвістимуть півники, гладіолуси, жоржини, півонії, мальви, примули, гортензії, троянди… І так з ранньої весни до пізньої осені. Щороку щось досаджую. Зараз є вже понад 300 дерев та кущів. Квітів навіть не рахую. Слава Богу, все, що посадив, прижилося, росте, зеленіє, цвіте. Дізнавався з книжок та інтернету, як доглядати за кожною рослиною, чим удобрювати, як захистити від шкідників. Саджанці, екзотичних дерев і декоративних кущів, насіння рідкісних квітів, добрива, грунт купую за свої гроші. Курячий послід привозять знайомі з села. Дещо приносять люди. Наприклад, магнолії, конвалієве дерево, різні квіти. Одна жінка, котра раніше працювала в університетському ботанічному саду, принесла саджанець юдиного дерева. Сказала, що рада внести свою частинку в розвиток такого гарного саду. Один молодий військовий, який був поранений на війні, приніс п’ять кущів троянд. Я їх посадив, всі прийнялися.
Мешканці мікрорайону Гравітон приходять помилуватися сквериком, приводять дітей, фотографуються. Тут і справді оазис краси, де у верхів’ї дерев виспівують пташки, літають метелики. Навіть неможливо перелічити, що тут росте. Дубочки, клени, ялинки, сосни, берези, плакучі верби, туї пірамідальні, горіхи, біла та рожева акації, магнолії, сакура, бузок, калина. горобина… Родять вишні, груша, абрикоси, персик, айва китайська, слива японська. Гарно прижилися глід, барбарис, жимолость, бересклет жовтий, кампсис червоний, декоративний плющ, гліцинія, папороть, конвалієве та тюльпанове дерева, деревоподібна півонія, бобівник, робінія рожева, бамбук… Є навіть юдине дерево та іпомея райська.
Особлива гордість садівника – десятки кущів сирійської троянди (гібіскусу), що незабаром порадують цвітом. Гортензії виростив із насіння на підвіконні своєї квартири, а потім пересадив 40 кущів у ґрунт. Ще посадив 21 кущ бузку шести видів.
"Люди захоплюються, дякують"
Щоранку за будь-якої погоди чоловік приходить у сквер. Підрізає дерева та кущі, надаючи їм красивої кулястої форми, садить нові, підв’язує саджанці, обкопує, поливає.
– У мене немає ні свят, ні неділі. Щойно прокидаюся, одразу біжу сюди, навіть взимку. Оглядаю кожне деревце, кожен кущик, кожну квіточку, чи не пошкодили, не зламали. Коли щось зацвітає, радію мов дитина. Я цим живу. Люблю природу, квіти, зелень, – зізнався Віктор Скупов. – Ця робота приємна, приносить радість. Вона відволікає від негативної інформації, покращує настрій і здоров’я, дає стимул жити. Сюди злітаються пташки, особливо дрозди, в’ють гнізда. Від світанку до пізнього вечора, та навіть уночі, лунають їхні співи. Люблю фотографувати метеликів. У скверику я вперше побачив надзвичайно красивого, великого махаона з розмахом крил 10-12 сантиметрів, який занесений до Червоної книги України. Придбав садові інструменти. Маю ще батькову косу, якою скошую високі бур’яни. Щоранку набираю води у відра, ставлю на сонці нагрітися. Вичавлюю туди лимон або додаю кілька ложок оцту. Деякі рослини треба полити вранці, деякі ввечері. А ще зробив гарні газони перед будинком. Інколи дуже стомлююся, та вже не можу залишити цю роботу, яка стала головним захопленням мого життя. Я садив тут деревця, кущі, квіти, бачив, як вони росли. Тому й надалі буду робити все належне, аби ця краса існувала. Не для себе – для людей.
Проходячи мимо скверика, люди зупиняються, вітаються із садівником, висловлюють своє захоплення, дякують. Якось підійшов чоловік, сказав: "Ви таку добру справу робите. Я подивився і теж посадив квіти біля свого будинку".
"Мені було приємно це чути. Хоча інколи мешканці викидають через вікна сміття, недопалки. Це мені болить, – запевнив пан Віктор. – Хочеться, щоб мами приходили сюди з дітками на екскурсію, розповідали їм про дерева та кущі, які тут ростуть, вчили берегти і любити природу. Місто – це наша спільна домівка, за яку повинні відповідати ми всі, а не окремі люди. Тоді буде чисто і гарно, як цього бажаємо".
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
