У Чернівцях, 24 квітня, з нагоди відзначення 160-річчя від дня народження відомого буковинського художника Миколи Івасюка відбудеться низка культурно-мистецьких заходів.
Про це на своїй фб-сторінці повідомив Чернівецький обласний художній музей.
Як зазначають організатори, програма заходів включає:
14:00 – покладання квітів до меморіальної дошки Миколи Івасюка (вул. Українська, 37).
15:00 – національно-патріотичний захід "Художник з українською душею" (Чернівецький обласний художній музей, Центральна площа, 10):
Музичні виступи студентів Чернівецького обласного фахового коледжу мистецтв ім. Сидора Воробкевича;
"Учневі від учнів" – виступ учнів Чернівецького ліцею №16 ім. Ю. Федьковича Чернівецької міської ради;
"Чернівецький період у творчості Миколи Івасюка (1987-1908 рр.)" – Олена Гужва, старший науковий співробітник науково-експозиційного відділу Чернівецького обласного художнього музею;
"Творча спадщина Миколи Івасюка в колекції Чернівецького обласного краєзнавчого музею" – Оксана Ротар, заступник директора з наукової роботи Чернівецького обласного краєзнавчого музею;
Виставка творів "За мотивами творів Миколи Івасюка" учнів Художньої школи імені Миколи Івасюка м. Чернівців;
"Вручення районної премії імені Миколи Івасюка – Світлана Масловська, голова районного об’єднання "Всеукраїнське товариство "Просвіта" імені Тараса Шевченка";
"Доля художника М. Івасюка (за матеріалами архівно-кримінальної справи)" – Тамара Бойко, старший науковий співробітник Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" (онлайн-включення).
Модераторкою заходу буде Марія Ільків, заступниця директора з наукової роботи Чернівецького обласного художнього музею.
Вхід на подію – вільний.
Хто такий Микола Івасюк?
Микола Івасюк – український баталіст. Він створив композиції з козацьких визвольних змагань, чимало картин з боїв Українських січових стрільців, вояків Української Галицької армії, оскільки гаряче підтримував боротьбу українців за свою державу. Йому пророкували велике майбутнє в Европі, але художник вирішив повернутися на Батьківщину, де зрештою, сталінські кати позбавили його життя, пише видання "Український інтерес".
Микола Іванович народився 14 квітня 1865 року на Буковині у містечку Заставна.
Нині про цього геніального художника мало хто знає на Буковині. Із приблизно 500 його робіт в українських музеях зберігаються трохи більше чотирьох десятків. Решта – у різних країнах, у приватних колекціях. Наприклад, у колекції іншого видатного буковинця, співака Дмитра Гнатюка.
Раніше ми писали: "Від його обіймів досі мурашки по шкірі": спогади внучатої племінниці Гнатюка
У 19 років Микола Івасюк став студентом Віденської академії і поставив собі мету: написати картину про Богдана Хмельницького. Цій роботі Івасюк віддав 20 років творчого життя. У чужомовному оточенні, при хронічних матеріальних нестатках, Івасюк наполегливо шліфував природний талант, долав прогалини у знаннях з історії України; став активним читачем бібліотеки Віденського українського товариства "Січ".
У 1910 році Микола Івасюк розписав стелю ощадної каси у Чернівцях (за радянської влади тут розміщувався міськком партії). Темою монументальної алегоричної композиції Івасюк обрав "Ощадливість".
Перед Першою світовою війною крайовий сойм Буковини виділив Івасюкові 1000 крон на відкриття мистецької школи. Жив він тоді в Чернівцях на вулиці Йосифа, неподалік Народного дому, де мав і свої майстерні. У цьому домі Івасюк мав ще одну майстерню, де працювали молоді учні, які малювали церковні образи для іконостасів, котрі завершував Івасюк. Його іконостаси є у Заставні, в Кіцмані та в деяких селах на Буковині.
Коли почалася Перша світова війна, російська армія мала успіх, 3 вересня російське військо вступило до Львова. У перших числах квітня 1915 року туди приїхав Микола II, якого там урочисто зустрічали. У Національному музеї українського образотворчого мистецтва зберігається ескіз Івасюка до картини "В’їзд Миколи ІІ у Львів". 18 квітня німецько–австрійські війська перейшли в контрнаступ і відвоювали більшу частину Галичини. Відступаючі царські війська взяли з собою заручниками 50 провідних українських діячів, разом із Миколою Івасюком. Його як "німецького шпигуна" вислали до Ростова–на–Дону.
Після 1917 р. Івасюк повернувся до Києва.
1925 року Миколу Івасюка та професора Євсевія Ліпецького запросив голова Раднаркому УРСР Влас Чубар викладати малярство в Київській Академії мистецтв. Ліпецький не прийняв запрошення і не радив Івасюкові їхати у СРСР, бо від утікачів знав про тамтешній комуністичний режим. Але Івасюк не послухав поради і, як повідомлялось у газеті "Пролетарська правда", "на запрошення уряду Української РСР наприкінці 1926 року разом із сім’єю переїхав на постійне мешкання до Києва". Отримали радянське громадянство, жили то в Боярці, то в Пущі–Водиці, то в Ірпені. Художник Василь Кричевський згодом оповідав, що перед смертю Івасюк дуже бідував і був розчарований такою "Україною".
Відомі полотна Миколи Івасюка
"В'їзд Богдана Хмельницького до Києва"
"Кубанський козак у Львові"
"Богдан Хмельницький під Зборовом"
"Іван Богун у бою під Берестечком"
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
