Фото: Віра Іванчук
Щоранку і щовечора в ясну погоду мешканці практично всіх околиць Чернівців спостерігають у небі темний смог.
Утім, кожен по-різному трактує його походження. Одні кажуть, що це жителі приватних секторів топлять твердопаливні котли. Інші, що це спалюють листя та суху траву. Комусь вчувається запах пластмаси, іншим – гуми. Хтось вважає, що смог утворюється від автомобільних викидів, або ж це просто сезонний туман.
Про це ідеться у публікації "МБ" від 3 квітня, пише molbuk.ua
"Запах гару викликає кашель"
"Щоранку близько сьомої години всю околицю (вулиці Південно-Кільцева, Паркова, Воробкевича) накриває чорним їдким димом. Запах гару викликає кашель. Якщо вітер дме у бік вулиці Воробкевича, чутно неприємний запах. Найбільше сморід відчувається біля двох місцевих шкіл. Палять щось у районі цвинтаря, щоранку з семи до восьмої", – написала у соцмережах мешканка району Віра Іванчук.
У розмові із "МБ" жінка зазначила, що дим має запах паленої пластмаси.
У ліцеї на вулиці Південно-Кільцевій кажуть, що теж відчувають вранці запах горілої гуми, який доноситься десь із території гаражів. Припускають, що це власники спалюють старі скати.
Мешканець району Калічанки Олександр зауважує, що спостерігає такий смог щовечора і щоранку за гарної погоди. Він переконаний, що це спалюють листя та сухостій.
Кількість пожеж, зокрема й через спалювання сухої трави, справді вражає, коментує речниця Головного управління ДСНС в області Мирослава Іванчук:
"Із початку року у нас зареєстровано 558 виїздів на пожежі. Тоді як минулоріч станом на перше квітня – 332. Тобто є зростання на 68 відсотків. Цього року у березні відбулося збільшення кількості виїздів на гасіння пожеж, порівняно із березнем 2024 року на сто відсотків. Якщо торік у нас був рекорд за тиждень 44 пожежі, то в цьому році за добу найбільша кількість виїздів – 31. Це справді колосальне зростання. Цьогоріч склали вже близько півсотні протоколів на горе-паліїв", – каже М. Іванчук.
Зараз завдяки прохолодній погоді, яка вже другий тиждень тримається над Буковиною, кількість пожеж на відкритих територіях зменшилася. Невдовзі з-під землі вигулькне зелена трава, і тоді люди взагалі припинять спалювати сухостій, сподіваються рятувальники.
Страждають від таких дій не лише тваринки, а й люди.
Цього року зареєстрували близько десятка випадків, коли із сухостою вогонь перекидався на господарські будівлі і нищилося майно, травмувалися мешканці.
"Закликаємо людей бути свідомими і розуміти, до чого може призвести така пожежа. У жодному разі не спалюйте суху траву. Краще прикопуйте, щоби з неї утворювався перегній. Під час випалювання сухої трави у повітря виділяється велика кількість небезпечних речовин — бензопірен, діоксини та важкі метали", – застерігають рятувальники.
"Колись сухої трави не залишалося, все з’їдала худоба"
Водночас доктор біологічних наук, професор ЧНУ Ілля Чорней вважає, що іноді спалювання сухостою потрібне. Але це слід робити на окремих ділянках, під наглядом і там, де немає небезпеки перекидання вогню.
"Колись проблеми із сухою травою у нас не було. Вона виникла десь на початку дев’яностих. Раніше просто не залишалося сухої трави. У колгоспах було повно худоби, вона все випасала. Практично у кожного селянина була корова. Кожен клаптик або викошувався, або випасався. А зараз на все село може бути одна корова, колгоспи розвалилися, ферми розібрали або перепрофілювали. Так і виникла ця проблема", – каже Ілля Чорней.
У зв’язку з тим, що припинили випасати худобу, ми втрачаємо такий тип рослинності, як луки, де є дуже багато видів рослин. Луки заростають чагарниками, у горах – лісами. Суха трава, яка ніким не випасається, не викошується і не випалюється, накопичується і формує свого роду подушку, крізь яку багато видів так званого різнотрав’я не можуть пробитися. Проростають тільки певні види злаків. Відтак відбувається заміна різнотравних луків, які дуже барвисті, гарні під час цвітіння, де багато є медоносних рослин.
Тож спалювання певним чином – позитивний момент для рослинності, це природний процес.
"Там, де вогонь довго горить, наприклад, під багаттям, вигорають ґрунтова фауна і флора. Та випалювання сухої трави триває максимум кілька хвилин. У нас доволі багато лучних угруповань, які мають європейське природоохоронне значення. Науковці навіть пропонують дозволити контрольовані випали на окремих таких цінних ділянках, де немає загрози, що вогонь пошириться на оселі, ліс", – каже Ілля Чорней.
Території треба регулярно викошувати
У Євросоюзі цю проблему вирішують, сплачуючи фермерам за викошування ділянок, які мають природоохоронне значення. У нас такого механізму немає.
"З цим треба щось робити, бо і в нашій області є такі ділянки, які б здалося регулярно випалювати. Територія, яка не викошувалася кілька років, не має вигляду. А та, яка горіла або була скошена, зеленіє. На ній зберігається видове багатство. Тому що луки – це такий тип рослинності, який потребує постійного вилучення фітомаси. Якщо воно не відбувається, ми їх втрачаємо", – пояснює науковець.
Найкраще палити траву пізно восени, коли у тварин ще не народилися малята. За зиму попіл удобрить землю і навесні проросте молода зелена трава. Не можна палити солому, суху кукурудзу - із неї краще зробити січку і кинути на перегній.
"А от до природних ділянок треба підходити диференційовано. Наприклад, на схилах поблизу села Валява є дуже гарні луки, де росте багато рідкісних видів рослин. Вони оточені полями, вогонь далеко не піде. Отам можна б було й випалювати", – вважає Ілля Чорней.
Доктор хімічних наук, доцент, проректор ЧНУ із наукової роботи Юрій Халавка схиляється до того, що смог – це типове сезонне явище, яке спостерігається навесні та восени і не спричинене якимись системними забрудненнями.
"Імовірно, це певна форма туману, яка виникає у місцях із різкими перепадами температур. Детектори системи моніторингу якості повітря фіксують його нарівні з пилом. І якщо немає очевидних пилових хмар, то в цій порі року це типове явище конденсації вологи. Не думаю, що цей смог має системне техногенне походження. Загалом ситуація значно краща, ніж попередніми роками, хоча б тому, що вже не вмикають цілодобово генератори", – каже Ю. Халавка.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
