Фото: Нацпарк "Черемоський"
Тепла зима із плюсами у грудні та січні і плюс 20 градусів на початку березня. Погода все більше нас дивує. Чим добрі, а чим можуть зашкодити такі температурні рекорди?
Про це ідеться у публікації "МБ" від 20 березня, пише molbuk.ua
“Битва за місце під сонцем”
Високі температури призводять до того, що рослини прискорюють вегетацію, починають квітнути. І якщо після тепла вдарять морози, то молоді листочки і квіти нищаться, пояснює доктор біологічних наук, професор ЧНУ Ілля Чорней.
“Із часом ті рослини, які краще і швидше пристосуються до змін клімату, будуть мати перевагу у конкуренції з іншими видами. У природі триває битва за місце під сонцем. На жаль, не завжди перемагають бажані для нас рослини або ті, до яких ми звикли. У нас є багато чужорідних видів, які до нас проникають із різних континентів. Внаслідок змін температурного режиму вони тут краще пристосовуються, виживають і складають відчутну конкуренцію для наших місцевих видів, часто витісняючи їх”, - зазначає науковець.
На перший погляд, ці рослини не завдають прямої шкоди, як-от борщівник чи амброзія. Проте вони витісняють аборигенні види. Наприклад, так звана сахалінська гречка швидко розростається і має глибоке кореневище. Позбутися її складно. Поширюючись, вона збіднює рівень місцевого біорізноманіття. Відповідно, це порушує харчові ланцюги тварин.
На фото: сахалінська гречка, фото із Вікіпедії
Такими темпами клімат у нас цілком може змінитися на субтропічний. Тоді тут зможуть добре почуватися лимони, мандарини та інші екзотичні рослини. Торік у Чернівцях уже гарно квітла акація альбіція - рослинна із південних берегів Кавказу, Криму.
На фото: акація альбіція, фото із інтернету
На півдні України вже добре почувається кактус опунція.
Кактус опунція, фото із інтернету
Можуть зникнути букові ліси
В парках та ботсаду Чернівців літають папуги Крамера.
Фото Наталії Олійник із минулих років
“Ці птахи - одна з ознак зміни клімату. Цієї зими вони постійно прилітали зграєю. Знаходять можливість прохарчуватися рослинною їжею і пережити наші зими. Навіть дають потомство, а це вже свідчить про їхню повну акліматизацію. А нашестя кліщів, що вже неможливо вийти в ліс, - це все пов’язане одне з іншим, і доведеться до цього пристосовуватися”, - коментує Ілля Чорней.
Все йде до того, що у нас тут із часом буде клімат, більше схожий на субтропічний. У результаті можуть зникнути наші букові ліси, бо бук любить багато вологи. Бук “піде” в гори, витіснивши в субальпійський пояс ялину.
При змінах клімату першими страждають види, які ростуть у зволожених місцинах. Спостерігається дефіцит прісної води: зима була без снігу, мало дощів.
“Колись, ще років 10-15 тому, у мікрорайоні Рогізна росло багато таких квітів, як рябчик шаховий. Через потепління, зменшення кількості опадів, зниження рівня вод через добування гравію на річках, орання територій ці рослини майже втрачені”, - каже науковець.
Якщо раніше спостерігалася тенденція до знелюднення гір, тобто люди із віддалених хуторів спускалися вниз, то зі зміною клімату їм доведеться підніматися знову на полонини.
“Так колись зникло велике село Сарата, де зараз живуть лише кілька родин, хоча місце дуже гарне. Та поступово люди будуть повертатися, прокладати дороги до тих віддалених місць, де звичний нам клімат ще зберігатиметься”, - передбачає Ілля Чорней.
Зміни будуть обов’язково. Бо температура - це один із дуже важливих екологічних факторів. А коли накладається дефіцит водних ресурсів, цей вплив посилюється.
“Ті види, які зможуть у таких умовах виживати, отримають перевагу, стануть більш конкурентноздатними”, - прогнозує науковець.
“Земля зовсім суха”
Аномально тепла зима позначилася і на тваринах, розповідає науковий співробітник Нацпарку “Черемоський” Марія Кера. Зокрема, у сплячку так і не впали бурі ведмеді. На їхні сліди працівники Нацпарку натрапили наприкінці січня.
Фото: Нацпарк "Черемоський"
“Це дуже дивно, бо зазвичай на початку грудня ведмеді би вже мали залягти у сплячку. От як високі температури вплинули на них. І це негативно позначиться на їхній популяції, стані здоров’я. Ведмеді будуть виснажені. Із часом це може призвести до того, що тварини почнуть мігрувати у місця із більш звичним для них кліматом”, - зазначає Марія Кера.
Підприємець із Буковини Андрій Сливка переймається тим, щоби навесні не вдарили морози, бо тоді постраждає урожай.
“Звичайно, що така рання вегетація не є доброю, якщо квітні вдарять приморозки. Для озимини, особливо ріпака, це величезний стрес. Пшениця та ячмінь більш стійкі до кліматичних катаклізмів, але зрозуміло, що втрата врожаю все одно буде. Натомість сніг для нас не страшний, навіть бажаний. Волога потрібна, за зиму її зібралося небагато, і земля зовсім суха. А теплий березень її ще більше висушує”, - каже аграрій.
Через високі температури вперше цьогоріч у лютому підсівали ячмінь.
“Якщо буде так тепло, то вже наприкінці червня, можливо, збиратимемо ячмінь. Втім, важко щось спрогнозувати щодо врожаю. Гірким досвідом став 2020-й рік, коли весна була така ж рання, як і цьогоріч. А наприкінці квітня вдарили морози до мінус 11градусів. Гарна пшениця постраждала, а яка була не дуже розвинена - навпаки, краще перенесла морози”, - зазначає Андрій Сливка.
Раніше molbuk.ua писав про те, якою, за прогнозами фахівців, буде весна 2025 на Буковині.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
