Шостого березня у Чернівцях попрощалися із 40-річним воїном Юрієм Крічуном. Поховали його на Садгірському кладовищі. Над свіжою могилою гірко плакали дружина та двоє дітей: син-семикласник і донечка, якій за кілька днів виповниться п’ять рочків.
Про це ідеться у публікації "МБ" від 13 березня, пише molbuk.ua
Маленька Ліза дуже чекала на батька з війни. Вірила, що він обов’язково приїде на її день народження, бо ж обіцяв, і привезе гарний подарунок. Тепер каже, що татко став ангелом на небі...
Боєць служив у 61 окремій механізованій бригаді. Був водієм евакуаційної служби. Щодня вивозив із поля бою побратимів. Від літа минулого року перебував на Курщині.
"Татко став ангелом"
Того дня, 28 лютого, Юрій вивозив із передової шістьох поранених бійців. На жаль, ворожий дрон поцілив просто в нього. Він загинув, товариші вижили. Їх забрав інший евакуаційний автомобіль.
"Перед службою на Курщині брат працював на евакуації у Бахмуті, – розповідає сестра військового Олеся Зендик. – Возив бійцям їжу, воду, боєприпаси. Також евакуював поранених і загиблих. Виїжджав на завдання щодня. Розумів, що машина – це перша ціль для ворога, що в нього вдома сім’я, двоє маленьких діток, та все одно їхав. Був людиною із настільки великим, добрим, щирим серцем, що ніколи не відмовляв жодному командиру. Вивіз із самого пекла велику кількість хлопців, які вже навіть не мали надії на те, що повернуться живими. Брат загинув справжнім героєм, він врятував дуже багато життів..."
Юрій заслуговує на звання Героя України, переконана Олеся Зендик. Тож родина буде подавати відповідне клопотання президентові. Також планують клопотати про перейменування однієї з вулиць у Чернівцях на честь Юрія Крічуна.
"Дуже хочемо, щоб у дітей була пам’ять про батька. Вони дуже його чекали. Донечці Лізі 17 березня має виповнитися п’ять рочків. Казала: "Я чекаю на тата, він прийде на мій день народження із подарунком, він мені обіцяв". А тепер вона впевнена, що тато став ангелом і дивиться на нас із неба, – втирає сльози сестра.
Колись Юрій певний час жив у Греції. Через це у війську отримав позивний Грек. До великої війни робив ремонти. Власними руками побудував дім для родини.
"Він завжди допомагав сусідам, друзям, перехожим – усім, хто звертався. Відгукувався на прохання кожного. Якщо у нього не вистачало часу чи можливостей, робив це пізніше, але робив.
Юру мобілізували наприкінці квітня 2022 року. Він не ховався. Того ж дня зібрався і пішов до військкомату", – додала сестра Олеся.
"Така добра людина була!"
"Юрчик виріс на наших очах, – каже подружжя Марії та Михайла Мудряків. – Ми його до хреста тримали. Товаришували з його батьками, їздили разом відпочивати. Така гарна, патріотична родина. І сина так виховали. Рік тому батько Юрія помер".
"Це була така добра людина! Спочатку ремонтував машини, потім почав вивозити поранених. Скільки людей врятував! Але не розповідав про це, коли телефонував дружині, батькам. Мав шість контузій, але і далі служив. Торік восени приїжджав у відпустку. Як діти тішилися!" – зітхає родичка Людмила.
"Прекрасний чоловік і батько. Коли йшов на фронт, син дуже плакав, переживав. Загибель Юрія Крічуна – невимовна втрата для нас", – каже вчителька Галина Бурега.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
