Історик та письменник Вахтанг КІПІАНІ служить у 13 бригаді Національної гвардії України "Хартія". Вахтанг у "Хартії" займається ідеологічною підготовкою особового складу. Історик днями приїжджав до Чернівців із лекцією. "МБ" вдалося поговорити з Вахтангом Кіпіані про історію тривалої війни Росії та України.
– Що повинен знати з історії, ідучи в бій?
– Це справді одна з найтриваліших у Європі війн, яка складається з сотні епізодів. Можна пригадати знищення Батурина в 1708 році, або розстріл військовополонених Української народної республіки в селі Базар у 1921 році, або бій під Крутами 1918 року, або масові розстріли росіянами людей у тюрмах Західної України в 1941 році, або масові репресії, зокрема виселення людей на Сибір. Все це я розглядаю як епізоди великої тривалої війни. Багато військових не знають цього, деякі навіть 2014 рік не сприймають як війну, але в багатьох людей є народна лють до ворога.
Тому люди мають розуміти, що ми мусимо зброєю відвоювати те, що наші предки не змогли. Ми маємо це зробити, бо якщо цього не буде, тоді росіяни окупують ще частину Сходу, Півдня, потім перейдуть Дніпро і підуть далі. "Люди чітко усвідомили російську загрозу"
– Як ви оцінюєте теперішній рівень свідомості нашого суспільства?
– За останні роки українці сильно просунулися в русофобії. Колишні міфи, упередження, які російська влада просувала, не працюють. Зараз багато хто відмовився публічно говорити про те, що ми нібито є одним народом з росіянами. Зараз в Україні я не бачу жодної людини чи політичної сили, яка б цю тему підтримувала. Хоча в Україні давно існували проросійські партії, як-от ОПЗЖ чи навіть "Партія політики Путіна".
– Чи може суспільство повернутися до проросійських наративів?
– Може. Суспільство – це організм. І ніколи не можна сказати, що цього не буде. Але Росія головну війну, на мій погляд, програла. Битв ще попереду багато, але війна для них – програна. РФ мала доволі багато інструментів впливу на українців. Вона превалювала у соцмережах, кіно, літературі, музиці. Але поступово з 2014 року її витісняли. Та суспільство, як гума. Воно може в один бік розтягнутися, а може і в другий. Тому казати, що ми вже подолали вплив росіян, не можна.
– Як боротися з російським впливом державі, суспільству?
– Передусім має працювати держава. На мій погляд, у держави два інструменти – армія й освіта. Це ефективні інструменти. Держава має ресурси й тотальний вплив. Наприклад, система освіти. Якщо кожна українська дитина від Чопа до Герци живе за одним підручником, грає в певні ігри, їздить певними маршрутами Україною, говорить однією мовою, шанує різних українських героїв, то вона буде знаходити спільне в інших таких самих українцях. Також можна згадати державну підтримку в галузі кінематографа, релігії, книговидання тощо.
Під час війни важлива інформаційна політика. Наприклад заборона російських платформ, думаю, що питання має стояти про заборону Тік-току, який став місцем поширення ворожої пропаганди.
"Російсько-українська війна – захист чинного порядку"
– Як нам протидіяти російській пропаганді за кордоном?
– Є ігри, виграти в яких неможливо, на жаль. Це все одно, що ви будете грати в шахи, а я буду грати в Чапаєва, силою збиваючи ваші фігури. У грі пропаганди, в грі брехні ми не зможемо виграти, адже Росія має набагато більше ресурсів. Росія у світі має сталий образ великої держави з великою культурою. Забезпечувати цей образ допомагають кафедри русистики за кордоном.
Нам же потрібно говорити з партнерами, що російсько-українська війна – захист чинного порядку, де навіть найменші країни, як Андорра чи Монако, мають право голосу. Адже коли не будуть чути Україну, одну з найбільших держав у Європі, то як будуть чути менші країни? Також потрібно говорити, що ми найсильніші, адже це так і є. Де в Європі є Сили безпілотних систем? Українська армія найсильніша, адже має досвід ведення бойових дій у сучасних умовах. Вони десятиліттями будували армії, які не мали воювати, а в нас є такий потужний інструмент – досвідчене боєздатне військо. Тому потрібно говорити, що Європі без нашого війська буде дуже важко.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
