Сергій ГОЛОВАЧ сидить на ліжку в одній із лікарень Чернівців. Поруч із ним на стіні повішані дитячі малюнки на яких написано: "Слава Україні! Дякуємо військовим за захист!". На лівій нозі чоловіка встановлений апарат зовнішньої фіксації, який допомагає правильно зростися кістці. А праву ногу Сергій втратив… Втратив на фронті внаслідок мінно-вибухової травми. З посмішкою на устах та із вогнем у очах каже: "Війна змінила нас, але не зламає!"
Про це йдеться у публікації "МБ".
До початку великої війни Сергій працював на будівництві. Каже, що подобалася йому ця справа. Любить будувати і створювати щось нове. Та з початком вторгнення його життя змінилося.
– Я довго вагався чи йти до війська. Адже я віруюча людина і нам заборонено брати до рук зброю. Довго думав, читав новини. Мене дуже бентежило те, що хлопці та дівчата воюють, а я сиджу в Чернівцях. Думав, думав і почав вивчати питання армії. Вирішив податися до саперів, адже на той момент думав, що вони не беруть до рук зброю. Я мобілізувався, далі навчання, підготовка та ротація у Запорізьку область, - каже Сергій Головач.
На фронті Сергій знайшов підтримку в своїх побратимах. Зізнається, що військова справа йому дуже сподобалася, як і хотів, він став сапером та знешкоджував вибухові предмети.
–Окрім знешкодження вибухових пристроїв потрібно було допомагати товаришам по службі: облаштовувати позиції, бліндажі, рити окопи. Часто під час облаштування потрапляли під обстріли. Війна – це страшно. І не соромно зізнатися, що страх був. Адже це нормальне явище. Будучи там, ти переосмислюєш усе своє життя. Кожен вихід на позиції важкий. Але найскладнішим для мене став той, у якому я отримав складне поранення. Нас накрило мінами. Я втратив ногу. Бувши ще притомним, я подумав, що втратив обидві.
Читайте також: У Чернівцях безкоштовно виготовляють протези для військових та цивільних — фото, відео
Побратими мене витягнули, стало соромно, що я став для них тягарем. Пам’ятаю, як вони не давали заснути, говорили, відволікали та не давали пити воду. А її так хотілося. Не дозволяли тому, що при такій травмі при питті води кровотеча пришвидшується. Далі я отямився в госпіталі та побачив, що ліва нога є. Але лікарі сказали, що є лише 1% її збереження, швидше за все буде ампутація. Змиритися з цим я не міг і подумав, якщо є хоча б 1%, то його треба використати. Бо цей відсоток дає Бог і ним нехтувати не можна. Як ви бачите, ногу вдалося зберегти, так тривала реабілітація, так багато пройдено і ще треба пройти, але нога є, - каже військовий.
Далі військовий переніс ряд надскладних операцій. Його ногу збирали по шматочках і все ж таки, лікарям вдалося її зберегти. Зараз Сергій очікує, коли нога загоїться, тоді йому підберуть протез для правої. Чоловік каже, що бореться заради своєї дружини.
–Моя Алла – це моя підтримка. Вона не дає опустити руки і заради нас я продовжую боротися. Познайомилися ми, коли я був на фронті, почали спілкуватися і саме тоді, я зрозумів, що це моя людина. У мене нікого не було, ніхто не чекав. І під час листувань у соцмережах, одного разу Алла написала: "Я чекаю на тебе". Як важливо усвідомлювати, що тебе чекають з фронту. Тоді не зволікаючи, зробив пропозицію, ми одружилися. Пам'ятаю, Алла тоді приїхала до мене. У той же день освідчився їй. Так хвилювався, чи почую я те заповітне: "так". І все ж таки я його почув. Увесь шлях моєї не простої реабілітації моя дружина поруч. Це мій талісман, який не дозволяє опустити руку, адже вона завжди поруч зі мною. Я зараз у лікарні та протягом цілого дня моя Алла поруч зі мною. Таких жінок дуже мало, - каже Сергій.
Після реабілітації, коли Сергій стане на ноги, хоче написати грант на "Власну справу". Мріє розвинути аграрну промисловість.
–Тепер, через стан свого здоров'я, працювати на будівництві я не зможу. Але бажання творити нікуди не поділося. Хочу розвинути аграрну промисловість. Вирощувати продукти без хімії. Так, щоби люди вживали органічні продукти. Думаю, що у мене все вийде, адже я маю неймовірну підтримку своєї дружини. Для неї я готовий зробити усе, - підсумовує Сергій.
Протезуватимуть Сергія у протезно-ортопедичний медичному центрі "Ортотоп".
За словами керівниці філії протезно-ортопедичного медичного центру "Ортотоп" в області Катерини СЕРБІН, протезування у центрі є безкоштовним і для військових, і для цивільних.
– Протезуванням військових займаємося з 2023 року. Спочатку до нас зверталися небагато військових, але тепер їх значно побільшало. За минулий рік ми виготовили близько 200 протезів саме для військових.
"Найбільш поширеними є протези нижче колінного суглоба. Ми розвиваємося, тому почали встановлювати електронні коліна. Це найсучасніший протез. Він дуже дорогий для розробки. Середня вартість протеза – 200 тисяч гривень. Та у нас протезування безкоштовне для кожного. У військових вказано ступінь поранення. Тому для них протези виготовляють дорожчі. А ось гранична ціна протеза для цивільних – 40 тисяч гривень, – пояснює Катерина.
Довідка
Щоби військові могли отримати протез, необхідна довідка про обставини травми, висновок про необхідність забезпечення протезом, паспорт, ідентифікаційний код та заява до фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
Для того, щоби отримати протез, звертайтеся за телефонами:
+380 50 0296 005
+380 67 392 67 02.
“Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів”
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
