Мешканці будинку на вулиці Хотинській, 4Д, не можуть спокійно жити у своїх квартирах. Люди 20 років судяться за житло. І дуже хочуть, щоб ця тяганина нарешті закінчилася.
Йдеться про гуртожиток колишнього цукрового заводу, пише molbuk.ua.
У 2004 році цей завод продав будинок, хоча тоді там жили люди. За ці кошти він розрахувався зі своїми працівниками. "Якби ж ми тоді знали, що за ці гроші продали наше житло, ніхто б їх не брав", – скаржаться люди.
У п’ятиповерхівці є 50 блоків (коридорчик, туалет, ванна, дві кімнати). Там проживає 65 сімей, а це понад 150 людей. Гуртожиток 20 років тому завод продав фірмі "Мірт" із Запоріжжя. Його власниками стали Анатолій Вартанов та Алла Салімонова. Мешканці були шоковані: будинок продали разом із ними, і вони опинилися на межі виселення. Судова тяганина тривала і в Запоріжжі, і в Чернівцях. Суд у Запоріжжі виніс рішення виселити мешканців, але люди подали апеляцію в Чернівцях. Чернівецький апеляційний суд, а згодом і Верховний Суд, виніс рішення не виселяти людей без надання їм іншого житла.
Зрештою, Анатолій Вартанов, один із власників, погодився, щоб мешканці йому виплати за житло по 5000 доларів із квартири. Половина будинку це зробила. Інша ж половина не змогла домовитися із іншою власницею – Аллою Салімоновою.
"Коли постало питання викупу, ми запросили власницю до Чернівців. З нею зустрічалися представники міської влади. Пропонували їй на заміну недобудоване приміщення. Вона не погодилися. Також мешканці намагалися домовитися про викуп квартир – теж без результату. Людина просто у цьому не зацікавлена", – розповідає мешканка будинку Василина Лучик.
Люди кажуть, що теж не проти заплатити по 5-7 тисяч доларів. Однак власниця гуртожитку подала до суду, який змусив мешканців платити їй орендну плату.
"П’ятого листопада минулого року було судове засідання в Садгірському суді. Суд виніс рішення зобов’язати мешканців укласти договір оренди. Ми сплатили за листопад, грудень по 5200 гривень орендної плати за блок, у якому живемо роками. Та в січні власниця надіслала листи, що у зв’язку з інфляцією підвищує плату до 6200 гривень. Я працюю прибиральницею на мінімальну зарплату. Для мене це значна сума. За кілька місяців вона знову може підвищити плату, адже у договорі оренди вказано, що власник має право змінювати ціну. З деякими мешканцями власниця судиться, щоб вони оплатили їй оренду з 2020 року, а це 210 тисяч гривень", - продовжує жінка.
З мешканцями будинку укладений договір оренди до 2027 року. Далі власниця має право його не продовжити. Тоді люди знову будуть під загрозою виселення… Це майже 25 квартир. А в будинку є люди, які живуть там з 1978 року.
"У 1974 році міська рада виділила землю під гуртожиток. У 1978 році цю будівлю здали в експлуатацію як гуртожиток. У 1988 році міська рада зробила його малосімейним гуртожитком. Усі документи у нас є. А купили його як нежитлове приміщення. Хоча ордер на заселення у нас, маємо реєстрацію в паспортах, і нас ніхто з реєстрації не знімав. Хіба це можна було зробити чесно? Ми не маємо жодного права на наше житло. У судах кажуть, що приватна власність захищена. А що нам робити? Як може бути приватна власність захищена, якщо будинок придбали разом із людьми?", – провадить Василина Миколаївна.
Мешканці дуже хочуть, щоб у цій судовій тяганині нарешті поклали крапку.
"Ми готові викупити своє житло, але за адекватну ціну. Хочемо, щоб нам допомогли скласти заяву-звернення до власниці. Але не можемо їй заплатити за будинок, який побудували у 1978 році, як за квартиру у новобудові. На сьогодні у нас є рішення, що не можна нас виселяти без надання іншого житла, але в цій ситуації ніхто із нас не застрахований, що не залишимося без житла. Ми вже й не знаємо, куди йти, щоб цю проблему нарешті розв’язали", – каже Василина Лучик.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
