Непересічна харизматична особистість. Завжди щирий, без фальші, небайдужий, принциповий та справедливий. Ілля Корнієнко був люблячим батьком чотирьох дітей, дбайливим сином, хорошим братом, надійним побратимом та відважним мужнім захисником. Його завзяття, розум, хоробрість та боротьба за ідею викликали захоплення у всіх, хто його знав. Бо завжди намагався чинити правильно, гідно, так, як підказували йому совість та серце.
Про це повідомляє спільнота "Незабутні: Буковина пам'ятає".
Народився Ілля Корнієнко 20 липня 1982 року у Герці. З раннього дитинства хлопець ріс надзвичайно розумним та допитливим. У шкільні роки цікавився природничими науками, а справжнім захопленням та улюбленим предметом стала хімія. Це згодом допомагало не тільки реалізувати себе у професійній діяльності, а й ефективно воювати з російськими загарбниками під час служби у Збройних силах.
Після школи Ілля Корнієнко вступив до Київського національного транспортного університету, де здобув фах "Спеціаліст з будівництва автомобільних доріг та аеродромів".
Отримані знання, відповідальність, фаховість та лідерські якості після навчання дозволили успішно працювати у різних філіях Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України", де Ілля Корнієнко зробив карʼєру: від простого лаборанта до начальника лабораторії, а потім – до заступника директора. У вільний час його розрадою були риболовля та мисливство.
Після початку повномасштабної війни, навесні 2022 року, був мобілізований до лав ЗСУ та боронив Україну від окупантів на різних напрямках.
Спочатку був командиром взводу снайперів 4-ї танкової бригади військової частини А 7015.
Його поважали, до нього прислухалися побратими. На військовій службі сповна проявилися найкращі риси захисника – міцний вольовий характер, лідерство, незламність та любов до своєї країни. Це був надійний військовий, на якого можна було покластися та який ніколи не підведе.
Перебуваючи на службі, Ілля не просто виконував поставлені задачі, а часто пропонував нестандартні варіанти та власні ідеї задля більш успішної боротьби з ворогом. Використовуючи свої знання з хімії, облаштував лабораторію та налагодив виготовлення на фронті різних боєприпасів та вибухових "неприємних сюрпризів" для російських окупантів.
Завдяки цьому реалізував ряд успішних військових операцій.
У 2024 році через сімейні обставини Ілля Корнієнко демобілізувався. Однак згодом усе ж вирішив продовжити службу. Він став командиром роти ударних безпілотних авіаційних комплексів 30 корпусу морської піхоти.
Помер солдат Ілля Корнієнко 29 листопада на Херсонщині. Поховали захисника в Герці.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
