«Переобладнаємо бус під виїзну церкву»: священник із Буковини хоче створити мобільний храм

Священник Православної Церкви України Іван Турчинський із позивним Падре служить військовим капеланом у 8 окремому гірсько-штурмовому батальйоні 10 окремої гірсько-штурмової бригади "Едельвейс". Він веде свою душпастирську діяльність на фронті, підтримуючи бойовий дух воїнів Збройних сил України.

Про це ідеться у публікації "МБ" від 3 жовтня, пише molbuk.ua



"Сподіваємося на допомогу людей"

Щоби було зручніше добиратися до військових, капелан мріяв створити мобільний пересувний храм на колесах. І ось його мрія зрештою почала здійснюватися.

Священнику дали вантажний бус, який необхідно відремонтувати та переобладнати, для чого потрібні кошти.

– Цей "бойовий кінь" роками служив нашим військовим, їздив не найкращими польовими дорогами, весь побитий. Він потребує чималих грошових вкладень для ремонту. Хочемо переобладнати його під виїзну церкву в честь загиблих воїнів та ікони Пречистої Богородиці "Не ридай за мною, мати", – розповів отець Іван. – Машина заїжджатиме у відповідний підрозділ. Маємо сітку, щоби її замаскувати. Військові зможуть тут усамітнитися, помолитися, висповідатися, причаститися, поговорити зі священником, послухати богослужіння.

За приблизними підрахунками, на ремонт автівки та переобладнання її під храм необхідно до 120 тисяч гривень.

"Наші бійці потребують духовної підтримки. Сподіваємося на допомогу людей. Спільними зусиллями зможемо здійснити цей проєкт. Гроші вже почали надходити. За них ми придбали деякі матеріали та запчастини для ремонту машини. Відзвітуємо про кожну копійку, будемо виставляти відео, як просуваються роботи. Якщо зберемо більше коштів, то придбаємо за них дрони, – пояснив капелан. – У номері автівки вказаний мій позивний Падре. На борту буде напис "У пам’ять про загиблих бійців 8 гірсько-штурмового батальйону та всіх захисників, які загинули за незалежність України".

Всередині висітиме три ікони: Богородиці, Ісуса Христа і "Не ридай за мною, мати". Стоятимуть підсвічники, де можна буде запалити свічку. По боках встановлять лавиці.

Коли мобільна церква буде готова, її освятять у кафедральному соборі Преподобної Параскеви Сербської ПЦУ в Чернівцях. А вже звідти вона поїде до наших воїнів".

"І помолюся, і їсти приготую"

Історія отця Івана Турчинського почалася з Майдану, де він був одним із комендантів студентської молоді з Чернівців. Тоді він навчався на богословському відділенні Київської духовної академії при ЧНУ. Висвятився на диякона, згодом – на священника, отримав парафію в селі Оршівці на Кіцманщині. Коли у 2014 році почалася російсько-українська війна, займався волонтерством – збирав гуманітарну допомогу для бійців АТО.

– Якось подумав, що можу поїхати до хлопців і там з ними молитися, забезпечувати їхні релігійні потреби. Так почалася моя війна. Спершу був водієм реанімобіля, пізніше отримав мандат на здійснення військової капеланської діяльності. У 2018 році заступив на посаду капелана гірсько-штурмового батальйону бригади "Едельвейс", – пригадує священник. – Служіння військового капелана на фронті мало чим відрізняється від служіння звичайного священника у храмі на парафії. Проводимо певні таїнства: сповідь, причастя, вінчання, хрещення, освячення різних предметів, благословення перед боєм, спільна молитва.

Хоча є і певні відмінності. Війна – це дуже жорстоко. Боєць може не витримати, зламатися. Основна роль капелана – бути охоронцем його душі. Те, що роблять зараз наші воїни, – святий обов’язок Божого заповіту: "Бо немає більшої любові, як хто душу свою покладе за ближнього свого". Сам Ісус Христос сказав: "Хто з мечем прийшов – від меча погине".

Капелан для військових і мудрий порадник, і бойовий побратим, і вірний друг, із яким можна поділитися найсокровенішим. Він не тільки помолиться за них, а й нагріє чаю, приготує їсти.

"Якщо боєць прийшов із переднього краю стомлений, давно не спав, то мені не важко нагріти йому води на чай чи посмажити картоплю. Або допомогти поміняти колесо в автівці. Ми живемо життям військовослужбовців і завжди разом із ними, а не над ними, – запевнив отець Іван. – Вони ставляться до мене як до рівного, а я до них – з глибокою повагою. За ці роки довелося багато пережити. Неодноразово потрапляв під мінометні й танкові обстріли, градами накривали. Були такі небезпечні ситуації, коли думав, що не виживу".

Для тих, хто хоче допомогти

"ПриватБанк": 4731 2196 5673 3999

Турчинський Іван Віталійович
Призначення платежу - на храм

Телефон капелана: 0661974618.



Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram