Чернівцям-616: важливі історичні факти, які треба знати про місто

Вперше Чернівці згадуються як молдавське місто у статутній грамоті молдавського господаря і воєводи Олександра Доброго від 8 жовтня 1408 року, наданій львівським і подільським купцям із правом на вільну торгівлю.



День міста Чернівці в Україні святкують в першу суботу жовтня. Цього року воно припало на 5 жовтня.

ВАЖЛИВІ ІСТОРИЧНІ ФАКТИ ПРО ЧЕРНІВЦІ





З середини XIV ст. Чернівці входили до складу Молдавії, як прикордонне місто з Польщею; через нього проходив торгівельний шлях зі Львова на Сучаву. Припускають, що назва міста походить від велелюдного міста-фортеці на південних рубежах Галицької держави, що мало назву "Чернь" або "чорне місто", збудованого на лівому березі річки Прут. Можливо ця назва походила від чорних дубових, перекладених чорноземом, стін фортеці, яка була повністю зруйнована монгольським завойовником Бурундаєм і жителі з 1259 року переселилися на правий берег річки Прут. З 1359 року місто стало частиною Молдавської держави.



Вперше назву Чернівці згадують в грамоті воєводи Александра (8.10.1408 р.) у зв'язку з митним договором, який він уклав з львівськими купцями. 1488 р. Чернівці стали центром Чернівецького повіту. За молдавського періоду вони користувалися самоуправою на маґдебурзькому праві і як "вільне місто" підпорядковувалися безпосередньо воєводі; управа Чернівці була в руках "шолтиса" і 12 радних.





У XV-XVI ст. Чернівці були торговим центром з ярмарками, які відбувалися на лівому березі Прута, але з середини XVI ст. почали занепадати через постійні війни, а 1538 опинилися під турецькою зверхністю. Місто зазнало спустошень внаслідок воєн Молдавії з Польщею (1497, 1509, 1688 рр.), турками (1476 і 1714 рр.) і татарами (1626, 1646, 1650, 1672 рр.). Козаки (під проводом Б. Хмельницького) побували у Чернівцях 1650 і 1653 рр. та після поразки під Полтавою взимку 1709-1710 рр. Переслідуючи їх, російське військо зайняло тоді вперше Чернівці. Місто зазнало спустошень від росіян



Внаслідок чергової російсько-турецької війни 1768-1774 Чернівці були окуповані російським військом, а згодом перейшли під владу Австрії (1774-1918 рр). Першим автономним бургомістром був Яків рицар фон Петрович (1864-1866).



Особливо помітний слід в історії Чернівців залишив другий автономний бургомістр Антон рицар Кохановський фон Ставчан (1866-1874 та 1887-1905 роки). Якраз з його іменем пов'язане становлення Чернівців як міста європейського типу. В той час значно зросла ділова активність у місті, почало розвиватись виробництво та торгівля, Чернівці стали міжнародним транспортним центром. Була відкрита продовольча біржа, завершено будівництво водогону та каналізаційної системи, розпочала роботу перша електростанція, започатковано електричний транспорт.





У середині XIX ст. дійшло також до пожвавлення економічного розвитку Чернівців (побудовано броварню, паровий млин, ґуральню, фабрику меблів, 1850 р. створено торговельну палату, 1877 р. – торгову біржу). Була побудова залізниці Чернівці-Львів (1866), 1895 побудовано електрівню, 1897 введено в дію електричний трамвай, 1895-1912 рр. – водогін і каналізацію. Споруджено нові визначні будівлі: кафедральний собор (1844-1864 рр.), резиденцію буковинської митрополії (1862-1882 рр.), вірменську церкву (1869-1875 рр.), єзуїтський костьол (1891-1894 рр.), єврейську синагогу (1873-1879 рр.), міський театр (1904-1805 рр.). Чернівці набули європейського вигляду.






У 1875 р. засновано Чернівецький університет з 3 факультетами. У Чернівецькому університеті навчалися також студенти з Галичини; працювали українські вчені: С.Смаль-Стоцький, О.Калужняцький, Є.Козак, М.Кордуба, З.Кузеля та інші.






За першої світової війни Чернівці були тричі під російською окупацією (30.08.1914-21.10.1914; 26.11.1914-18.2.1915; 18.06.1916-02.08.1917 рр.). Російська окупаційна влада переслідувала українців, полегшення настало тільки по березневій революції 1917 р., коли губернатором Буковини став О. Лотоцький. По створенні Українського крайового комітету Буковини (25.10.1918 р.) відбувалося у Чернівцях велике народне віче (03.11.1918 р.), на якому ухвалено приєднання до України; 06.11.1918 р. українці перебрали владу в Чернівцях (бурґомістром міста призначено О. Безпалка), але вже 11.11.1918 р. румунське військо окупувало Чернівці, а 28.11.1918 р. румунський Генеральний конґрес Буковини проголосив приєднання Буковини і Чернівців до Румунії.



За другої світової війни у Чернівцях відбулися величезні зміни в національному складі населення: німців переселено 1940 до Німеччини, частина румунів переселилася до Румунії. Місто зазнало значної руйнації: зруйновано синагогу, мости через Прут . Цілковито розгромлено українське громадсько-культурне життя, багатьох діячів заарештовано.





Після 1944 року Чернівці стали обласним центром. З нього переселили поляків, натомість напливали росіяни, українці й євреї. З 1957 р почалася розбудова Чернівців уздовж головної магістралі: вулиць Хотинська - Вокзальна (Ґаґаріна) - Леніна - Червоноармійська - Сторожинецька. У 1965 р. до Чернівців приєднано містечко Садгору (Садагуру) на лівому березі Прута.






Сучасні Чернівці – це обласний центр, який розташований на живописних берегах ріки Прут і займає площу близько 150 км2. Населення Чернівців близько 250 000 мешканців.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram