У Чернівецькій області у 2023 році люди, які хотіли отримати "соціальні допомоги" втратили 20 мільйонів гривень.
Про це molbuk.ua розповіли в управління Нацполіції у Чернівецькій області.
40-річна жителька села Корчівці побачила повідомлення про можливість отримання грошової допомоги від благодійної організації. Буковинка перейшла за посиланням і ввела мобільний номер телефону і пароль від інтернет-банкінгу. З кредитного рахунку жінки зникло 20 тисяч гривень.
До поліції звернулася 39-річна жінка, вона розповіла, що їй надійшло повідомлення в месенджері про можливість отримання додаткової фінансової допомоги. Жінка перейшла за посиланням, ввела конфіденційну інформацію про її банківський рахунок (ССV-коди та паролі). Як наслідок, з її карток зникла 31 тисяча гривень.
Такі повідомлення поліція області публікує мало не щодня, але люди й далі потрапляють у такі пастки шахраїв. І замість того, щоб отримати кілька сотень гривень допомоги, втрачають десятки тисяч гривень.
Минулого року буковинці втратили 20 мільйонів гривень через шахраїв, які пропонували оформити соціальну допомогу. У поліції області розповідають, що повідомлення від людей про такі шахрайства почали надходити з травня 2022.
– У 2023 році було зафіксовано вже 478 повідомлень про шахрайства з виплатою допомоги, а збитки буковинців склали понад 20 мільйонів гривень. А за три місяці цього року до поліції звернулося 119 людей, які через таке шахрайство втратили п’ять мільйонів гривень, – розповідає старший оперуповноважений відділу боротьби з майновими злочинами управління Нацполіції у Чернівецькій області Олексій СТАШКЕВИЧ.
Шахраї створюють канали в месенджерах, схожі на банківські, або канали міжнародних організацій. Аферисти пропонують оформити грошову допомогу від країн ЄС, ООН, банків, "Дії", НАТО та навіть від президента, від Національного банку України та інших установ та організацій.
На початку року до поліції звернулася жінка, яка розповіла, що в інтернеті знайшла оголошення про надання грошової допомоги всім громадянам України у сумі 900 гривень. Перейшовши туди за фішинговим посиланням, ввела дані своєї банківської картки та код підтвердження, який надійшов в смс-повідомленні. Через декілька днів у неї з банківської картки зникли кошти в сумі 220 тисяч гривень.
На шахрайських вебсайтах чи в чатботах зловмисники можуть пропонувати надати персональну інформацію та здійснити додатковий платіж для оформлення допомоги, у результаті якого дані платіжної картки будуть скомпрометовані. Також під приводом оформлення виплати аферисти просять повідомити PIN-код картки, тризначний номер на звороті картки, дані для доступу до облікових записів онлайн-банкінгу тощо.
– Чому люди реагують на такі повідомлення? На мою думку, варіанти різні: одні шукають легких грошей. Це місцеві мешканці, у яких на балансі є непогані заощадження, однак жадібність бере своє. Інші, переважно переселенці, справді потребують допомоги. Тому часто вони шукають різні варіанти, щоб хоч якось протриматись, адже багато втратили й розпочинають життя з нуля, – вважає Олексій.
Поліцейські кажуть, що можна зрозуміти, коли повідомлення про допомогу є шахрайськими. Головне звернути увагу на кілька моментів.
– Вас має насторожити, якщо в смс-повідомленні, де пропонують соціальні виплати, просять повідомити банківські реквізити своєї картки. Жодна організація не здійснює такі розсилання, – наголошує Олексій. – Не реагуйте на розсилки у вайбер-групах, у соціальних мережах, телеграмі, вайбері, на посилання від знайомого, який досі таку розсилку не здійснював. Треба обов’язково перевірити інформацію, адже скоріш за все сторінку облікового запису зламано.
Також має насторожити перескерування користувачів на сторонній ресурс — нібито через те, що на офіційному сайті ведуться технічні роботи.
Будьте уважні, якщо є закриті форуми, на яких людина може знайти відповідь, але тільки після проходження процедури реєстрації.
Якщо людина все ж таки перейшла за посиланням, головне не вводити дані банківської картки.
Якщо ж все-таки це зробили на підозрілому вебсайті, негайно заблокуйте картку через онлайн-банкінг або зателефонуйте до банку за номером, зазначеним на звороті картки. Адже розголошення персональних чи фінансових даних невідомим особам ставить під загрозу ваші рахунки та кошти на них.
Як не стати "жертвою" шахраїв
Користуватися інформацією тільки з офіційних джерел. Перед тим, як натиснути на посилання, запропоноване через повідомлення, чатботи або у месенджерах, перевірте вірогідність інформації в офіційних джерелах: на урядових вебсайтах, за телефонними гарячими лініями або в банківських установах. Наприклад, інформацію про всі види легальної фінансової допомоги, яку можуть отримати громадяни від міжнародних організацій, ви знайдете на порталі "єДопомога".
Усі онлайн-послуги, що стосуються виплат від держави, міжнародних організацій, можна отримати лише на порталі та в застосунку "Дія", який потрібно завантажити лише з офіційного порталу "Дія".
Не переходити за неперевіреними посиланнями. Якщо все-таки треба перейти на вебсайт організації, адресу якої ви отримали у вигляді посилання, то краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс (посилання має бути без позначки "Реклама").
Перевіряти правильність назви вебсайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані.
Не вводити реквізити платіжних карток та облікові дані онлайн-банкінгу на незнайомих та підозрілих вебсайтах.
Нікому не повідомляти PIN-код до картки, три цифри на звороті картки, одноразові паролі, що надходять в SMS-повідомленнях і сповіщеннях від банків та мобільних операторів.