«Щасливих випадків одужання дуже багато»: онколог із Чернівців - про профілактику та лікування раку

Третього лютого в Україні та світі відзначали День жінки-лікаря. Четвертого лютого – Всесвітній день боротьби з раковими захворюваннями та День онколога.

Про вибір нелегкої професії, про профілактику та лікування раку кореспондентка molbuk.ua поспілкувалася з завідувачкою відділення клінічної онкології Чернівецької обласної клінічної лікарні Тетяною Тимчук.


Тетяна Тимчук



Чому медицина та онкологія?

– Я не з сім’ї медиків. Мріяла пов’язати своє життя з цифрами, математикою. Мій батько хворів у молодому віці на важку недугу. Його врятували лікарі, і тоді я вирішила стати лікарем. На п’ятому-шостому курсі медакадемії потрібно було обирати спеціалізацію. Саме тоді у нас були заняття на кафедрі онкології. Спілкування з хворими, їхні очі спонукали мене обрати цей напрямок. Це був мій свідомий вибір.

Що найважче у роботі?

– Втрата пацієнта. Найважче, коли вперше зустрічаюся з пацієнтом, який сам себе довів до такого стану, коли я розумію, що я його вже не вилікую. Особливо, коли це молода людина... І особливо, коли я розумію, що якби це було раніше, були б зовсім інші результати. Діагноз "онкологія" лякає всіх, незалежно від віку. Але не всі розуміють, що немає чарівної пігулки, яка допоможе у будь-якій ситуації. А я, на жаль, це розумію.

Рак – це обов’язково смерть?

– Відразу скажу, що ні. За 22 роки мого досвіду бачу, що онкологія суттєво прогресує. Постійно з’являються нові схеми, методи, ліки. Значно збільшилися державні закупівлі, які дають можливість пацієнтові лікуватися безплатно. Тому у жодному разі я не дозволяю пацієнтові допускати думку, що це вирок. І справді, рак – не вирок.

Інколи важко переконати пацієнта. Жінки завжди більш емоційні. Спочатку виникають сльози, страх, паніка... Дуже важливо переконати, що нам потрібно боротися. Зазвичай це вдається. Можливості зараз є.

Про найяскравіший випадок

– Коли я лише вступила в інтернатуру, був менший доступ до препаратів, які зменшують побічні дії. Коли я бачила пацієнтів, які страждають від лікування, я думала: "Не дай Боже, зі мною чи з моїми рідними стається онкологія, лікуватися не будемо".

Я пропрацювала шість років, і в мого батька виявляють рак кишківника. Його прооперували. Ми пройшли все можливе на той час. Мій батько – яскравий приклад життя. Цього року минає 15 років після лікування, йому виповнюється 74 роки. Він гарно почувається. Я дуже часто своїм пацієнтам наводжу цей приклад.

Насправді щасливих випадків одужання дуже багато. Ці пацієнти живуть поряд із нами повноцінним життям. Навіть під час важкого лікування є люди, які зберігають гарний зовнішній вигляд і оптимізм. Хто не знає, навіть не здогадається, що ця людина зараз перебуває на страшенно важкому лікуванні. Їх не потрібно боятися. Вони такі ж, як ми, а часом і набагато сильніші. Часто з пацієнтами ми здружуємося, товаришуємо цілими сім’ями.

Де шукаєте підтримку?

– Професійне вигорання – досить часте явище у мене. Насамперед це пов’язано з тим, що пацієнт непростий. У мене навіть немає повноцінної відпустки, адже я постійно на зв’язку зі своїми пацієнтами. Чоловік працює також у цій сфері. Тому про роботу не забуваємо вдома – радимося, обговорюємо. Моя підтримка – це сім’я, родина, діти. Моя старша донька навчається на психолога. Спілкування з нею часто мені допомагає.

Яка профілактика раку

– Як такої профілактики немає. Вона має починатися від народження, зі здорового способу життя. Але ж онкологія виникає і в діток, і в спортсменів, і в молодих людей, які ведуть здоровий спосіб життя... Останнім часом всі говорять про хронічний стрес, який, справді, є фактором ризику онкології. Якщо за кордоном є страхова медицина, то у нас кожен має дбати за себе.

Отож, все базується на тому, щоб вчасно і на ранній стадії виявляти захворювання. Це запорука виліковування будь-якої пухлини! Є рекомендації щодо обстеження грудей, шлунку, кишківника згідно з віком. Особливо будьте уважні, якщо у вашій родині були або є онкохворі.

Часом приходять занедбані пацієнти, бо боялися. Але ж страх не забрав хворобу! Є й такі, які кажуть, що "мене не боліло". Насправді онкологічні пухлини на перших, других і навіть третіх стадіях взагалі не мають симптомів. І справді, нічого не болить. Тому не орієнтуйтеся на біль! Просто потрібно регулярно відвідувати лікарів і обстежуватися.

Поради тим, хто захворів, лікується

– Основна порада – знайти спільну мову з лікарем. Є питання – запитуйте. Основний метод лікування онкологічних пацієнтів – хіміотерапія. Це агресивне, токсичне, важке лікування. Побічних наслідків багато, але вони всі коректуються, з ними можна впоратися. Просто виконуйте рекомендації свого лікаря. І не соромтеся зайвий раз запитати!

Лікування раку – це дорого?

– Насправді у всьому світі онкологічне лікування є одним із найдорожчих. На сьогодні в Україні це не так дорого, оскільки держава забезпечує необхідними препаратами. Є також гуманітарна, волонтерська допомога. Тому для пацієнта лікування безплатне. Витрат практично немає. Окремі стани, на жаль, інколи можуть потребувати додаткових ліків, які є недешевими. Але це особливі випадки.

Важливо!

Самообстеження та скринінг шкіри, товстої кишки, шийки матки та молочної залози допомагають виявити рак на ранніх стадіях, коли лікування буде найбільш успішним. Запитайте свого лікаря про оптимальний графік діагностики раку для вас.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram