Підприємці з Чернівців Микола Небеснюк та Григорій Кость десять років виготовляли жіночі сумки, але війна внесла корективи у їхнє життя.
Про те, як виникла ідея розпочати шити тактичні речі підприємці поділилися з кореспондентом molbuk.ua.
"Весь досвід набули після початку війни"
Війна змінила їхню діяльність. Паралельно із виготовленням сумок чоловіки почали займатись пошиттям тактичних речей для Збройних сил України.
– Наша торгова марка була заснована у 2012 році. Відтоді ми успішно продавали на ринку України свої сумки, і люди були задоволені. Проте після 24 лютого десь на тиждень нас охопив шок. Коли почали отямлюватися, то прийшло розуміння того, чим ми будемо займатись", – каже пан Григорій.
За словами чоловіка, з початком повномасштабної війни вони одразу звернулися до волонтерів, щоб дізнатись, що зараз потрібно. Потреба була в аптечках.
– Ідея шити речі для військових виникла неочікувано. Була велика потреба в амуніції для військових. Ми з колегою думали, чим можемо бути корисні. Звернулися до кількох дуже потужних волонтерських організацій. Вони сказали, що потрібні аптечки. Далі пішло-поїхало… Досвіду набули вже в час війни. До війни я навіть гадки не мав, що таке, наприклад, ремінно-плечова система", – розповідає пан Григорій.
"Війна йде – попит росте"
Підприємство шиє речі за зразками НАТО, через що має багато замовлень.
– Все розкрутилося – і волонтери почали долучатися, і військові. Згодом вже були вимоги до продукції. Щось самі розробляли, але мали й взірці, на основі яких і шили. Як-от, плащ-пончо. У ньому все зроблено, як в НАТО, навіть тканина така сама. Отак день за днем... Війна йде – попит росте, волонтери та армія потребують, до нас звертаються", – говорить Г. Кость.
Плащ-пончо – це спрощена варіація плаща із водостійкої тканини, що одягається через голову.
– Ці плащі можуть бути і наметом, і плащем одночасно. Усі шви герметизовані, тканина мембранна, тобто дає тілу дихати. Ще одна особливість цього плаща, що за температури понад +40 оС отвори, які є в ньому, розкриваються, повітря виходить, але вода не проникає", – зазначає підприємець.
Купити речі для військових може кожен у будь-якій кількості.
– Люди можуть безпосередньо звернутися до нас і купити щось поштучно. Ціна для всіх однакова, ми на цьому не заробляємо. Співпрацюємо з центром комплектації у Чернівцях, від Міноборони є також запити", – каже пан Григорій.
На підприємстві працює пів сотні людей
На підприємстві працює пів сотні робітників, але їх замало.
– До війни було близько 90. Зараз ми дуже потребуємо робочої сили. Якщо хтось бажає, хай звертається, будемо раді. У нас багато замовлень, тому робота є. Наразі найпопулярніша з речей – це плащ-пончо. Впроваджуємо також наш новий виріб – гамаші, – каже Микола Небеснюк. – Це щось типу чохла. Використовують його альпіністи, але ми вирішили адаптувати його для наших військових. гамаші натягують на ногу від коліна до стопи. Взуття відкрите, але гомілка закрита. Чохол не пропускає воду і не дає гілкам подряпати ногу, – пояснює Г. Кость.
Це не всі розробки підприємства.
– У тактичному рюкзаку ми зробили відділення для планшета. В ремінно-плечову систему ми додали евакуаційну ручку. Якщо боєць, не дай Боже, в нерухомому стані чи втратив свідомість, і його потрібно витягнути, то за допомогою такої ручки це можна зробити, – каже Г. Кость. – Скільки точно виготовимо, сказати наразі не можемо, бо потрібно підіймати усі документи. До війни ми в середньому виробляли десять тисяч сумок на місяць. Тепер, звісно, сумок менше. Проте загалом усієї продукції зараз виготовляємо понад десять тисяч одиниць. У нас кілька варіантів аптечок, підсумок, також виготовляємо наколінники, налокітники, сумки-баули, тактичні рюкзаки, ремінно-плечові системи, кавери на шолом, тактичні пояси тощо, – розповідає чоловік.
Деякі речі виготовляються з матеріалів НАТО, але деякі, не особливо важливі для життя, з дешевших, але теж хороших тканин.
– За натівськими стандартами речі треба виготовляти з дорогих матеріалів, тож не всі солдати зможуть їх собі дозволити. У нас вони є, як-от, тканина "кордура", з якої ми шиємо рюкзаки й ремінно-плечові системи. Речі, які життя не рятують, наприклад, органайзер, виготовляємо з дешевших матеріалів, – каже пан Григорій.
На підприємстві працює п’ять цехів: розкрійний, склеювальний, фарбувальний, швейний та фурнітурний. Є також великий склад.
– У складі майже все комп’ютеризовано, тож якщо щось потрібно знайти, на екрані видно, де воно знаходиться. Намагаємося робити якісний продукт і працювати так, щоб виріб добре виконував свої функції, а не просто був гарним на вигляд.
Уже цієї неділі – 24 листопада – у Чернівцях, за сприянням "Словацько-Українського культурно-освітнього товариства", відбудеться зустріч із представниками освітньої програми Free Student.
22 серпня 2023 року Президент України підписав закон, що стосується обов’язкового облаштування бомбосховищ у новобудовах. Як відреагували на ці зміни забудовники й що вони вважають пріоритетним у процесі зведення своїх новобудов, ми поцікавилися у Василя Воєвідка, генерального директора відділу продажів будівельної компанії "Родоліт".
В Україні є чимало компаній, що працюють в галузі архітектурного проєктування та дизайну. У міру того, як між ними зростає конкуренція, підвищується і професійний рівень архітектурних бюро. Про особливості роботи одного з таких чернівецьких бюро ми розпитали у Дарії Олексюк, операційного директора бюро архітектури та дизайну DAR group&partners.
0
3 490
