Жінка з Чернівців за продані вишиванки вторгувала 800 тисяч гривень

З 24 лютого Леся Воронюк разом з колективом не припиняє роботу над культурними проєктами. У травні презентувала вишиванку Степана Бандери. Згодом почали шити вишиванки на замовлення і допомагати армії.

Кореспондентка molbuk.ua поспілкувалася з Лесею Воронюк про історію створення сорочки Степана Бандери та майбутні проєкти колективу.



– У рамках проєкту "Вишивка в одязі видатних українців" ми вирішили відтворити орнамент сорочки Степана Бандери. Знайшли його фото, провели кольорокорекцію. Проаналізували підхожість до відповідного регіону і періоду життя Степана Бандери, щоб відобразити більше деталей, – розповідає Леся Воронюк.

"Сорочка Бандери летить світом"

Сьогодні команда Лесі змогла створити серію зі ста чоловічих вишиванок Степана Бандери та понад п’ятдесят жіночих.

– Виробництво вишиванки ми зосередили у чернівецькій майстерні Ганни Кривобок. Завдяки людям, що купують наші вироби, зібрали близько 800 тисяч гривень. Придбали реанімобіль – евакуаційний автобус для бригади чернівецької тероборони. На днях він буде у хлопців, – зазначає Леся.



Покупці вишиванок були не тільки з України, а й з Канади, США, Австралії.

– До нас звертаються через соцмережі, ми не створювали спеціально магазин, адже не вважалися офіційним виробництвом. Шиємо тільки під замовлення. Наша мета – допомогти цією справою армії. Сорочка Бандери летить світом, всіма континентами. Це тішить, – додає Леся Воронюк.



Надалі в колективі є міркування приєднати до проєкту ще кілька сорочок відомих українських діячів, щоб зібрати кошти на теплу військову амуніцію.

– Проєкт "Вишивка в одязі видатних українців" існує три роки. У цій колекції відтворені сорочки Лесі Українки, Івана Франка, Павла Скоропадського, Марії Заньковецької, Тараса Шевченка, – каже Леся. – Вишиванка – це не просто красивий одяг, це невіддільна частина становлення українців як нації.

"У єдності вся сила"

Зараз Леся Воронюк зосереджена на відновлення ремонту в майбутньому музеї вишиванки в Чернівцях.

– Хотілося, щоб у місті був незвичайний музей з артефактами, а освітній технологічний центр. Зараз це нібито фантастично, але війна навчила не відкладати плани. Потихеньку можна втілювати задуми в реальність, ми вже відновили світло, каналізацію, – розповідає Леся. – Завдяки новітнім технологіям біля кожної вишиванки буде у цифровому вигляді відтворено діяча, що розповідатиме про свою сорочку.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram