До Чернівців переїхав Старобільський медичний коледж із Луганщини. Керівництво коледжу понад 10 років підтримує зв’язок із Буковиною. Директор коледжу Ігор Тарасенко поділився з кореспонденткою molbuk.ua про те, як вони переїжджали та коли розпочнеться навчальний процес у закладі цього року.
Завдяки викладацьким курсам заклад освіти неодноразово отримував підтримку від Чернівецького медичного коледжу. Після вторгнення Росії директор Старобільського медичного коледжу Ігор Тарасенко почав думати, куди безпечніше переїхати.
– Спочатку розмірковували про Дніпро, Харків, Київ. Проте ці варіанти відкинули, адже бачили, що ситуація там не краща. Далі ми обирали з областей, до яких переїжджало на той час багато жителів Луганщини. Згадали про Чернівці. Зауважу, що після перших ворожих бомбардувань Чернівці першими одразу запропонували нам допомогу, – розповідає директор Ігор Тарасенко.
"Думали, що це ненадовго…"
За словами директора, 28 лютого до Старобільська зайшли російські війська. Тоді він з викладачами допомагав дітям, які цього потребували.
– У той день забрали наші будівлі. Виїхати ми одразу не змогли, вирішили подбати про дітей з інвалідністю, що мешкали з нами в гуртожитку. У перші дні хотіли чимось допомогти. Остаточне рішення про переїзд в іншу область виникло наприкінці квітня. Дорога до Чернівців тривала два тижні. Вона була складною, їхали тоді через Росію, – згадує керівник закладу.
До Чернівецького медичного коледжу із 32 викладачів, переїхали двоє – директор та його заступниця. Ігор Тарасенко зазначає, що вони сподівалися на тимчасовий переїзд…
– Переміщення закладу – це більше юридична процедура. Ми просили місцеву владу Старобільська звернутися до Чернівецької ОВА про дозвіл на переміщення. Впоралися з цим дуже швидко. Навіть не очікували, що нададуть всі потрібні папери, – додає пан Ігор. – За домовленістю з Чернівецьким коледжем лекції викладатимуть місцеві викладачі. Ми склали навчальні плани, організували на відстані видачу свідоцтв для наших випускників. Отож готові починати навчальний процес із третього жовтня.
Цього року прийом документів на вступ не відбувався, адже технічно з цим виникли проблеми. Тож з першого семестру розпочинають навчання тільки другий, третій та четвертий курси в онлайн-форматі.
– Щоб організувати вступну кампанію, нам потрібна була приймальна комісія, треба було проводити іспити, співбесіди з абітурієнтами. Проте ми не хотіли ускладнювати роботу місцевого коледжу, – зазначає Ігор Тарасенко.
"Важко не нам, а нашій армії…"
Зі зв’язком з іншими викладачами Старобільського коледжу ситуація гірша, адже дехто відмовляється спілкуватися, виходити на будь-який контакт.
– Я їм не суддя, вони свій вибір зробили. Розумію, що в деяких педагогів є батьки, прикуті до ліжка, але є і ті, що за власним бажанням не захотіли покидати місто… – розповідає Ігор Тарасенко.
Сьогодні коледж налічує 167 студентів, але станом на 16 вересня зареєстрованих на початок навчального процесу за українською програмою – 47.
– Зараз у нашому місті складна ситуація, не всі студенти можуть написати заяви. Місцева влада попередила, що не варто це робити, бо будуть вживати заходи. Розумієте, ми не можемо наражати дітей на небезпеку. Доки маємо зв’язок із ними – беремо згоду в телефонному форматі, – запевняє директор. – Проте ЗСУ працюють під Старобільськом, можливо, до третього жовтня ситуація зміниться. Казати, що нам важко, не можу, бо важко армії, а не нам…
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
