«Поверніть нам нашу Кіру»: сумна історія переселенців з Маріуполя у Чернівцях, у яких росіяни вкрали онучку - відео

Два тижні тому заслужений тренер України з водного поло Олександр Обединський вирвався з блокадного Маріуполя, а два дні тому він дізнався, що загинув його син Євген, а онучку Кіру вивезли до окупованого Донецька. Тепер в Олександра Обединського та його дружини лише одна мрія — повернути свою 12-річну онучку Кіру, яку вони з нетерпінням чекають у Чернівцях. Та як це зробити, родина не знає. А поранена Кіра наразі перебуває у лікарні в Донецькій області — на окупованій території. 

Олександр Обединський звернувся по допомогу до Чернівецької ОВА, міжнародних організацій, волонтерів і розповів свою історію журналістам, пише molbuk.ua.



Коли Кірі було лише два тижні, від хвороби померла її мама. Дівчинку виховували тато та дідусь із бабусею. До війни Кіра жила з дідусем і бабусею. Та за три дні до їхнього від’їзду дівчину забрав батько Євген — син Олександра Обединського.

"Син із онучкою жили у своєму будинку. Усі мешканці будинку домовилися, що будуть чергувати, щоби вчасно гасити пожежі під час обстрілів. 17 березня під час чергування пролунав вибух, понеслися автоматні черги. Женя зі своєю дівчиною чергував на балконі, вони присіли. Дівчина залишилася жива, а син загинув... Після цього онучка залишилася з жінкою, з якою жив мій син. Вони вирішили вибиратися пішки з Маріуполя. Йшла група, де були жінки та діти. Одна дитина підірвалася на міні, зачепило і мою онучку. Вона отримала осколкове поранення. Не знаю усіх подробиць, але дитина опинилася в Донецьку в клініці Калініна, де її лікують. Я сьогодні по відеозв’язку розмовляв з нею. У Кіри поранене обличчя, шия, у неї був осколок у вусі", – розповідає Олександр.


Виїхати з Маріуполя син Олександра відмовився, а родина до останнього не знала, що з сином та онучкою.

"Це звучить жахливо, але про своїх рідних дізнатися у Маріуполі неможливо, – розповідає Олександр Обединський. – Там немає зв’язку. Я дуже сподівався, що син живий. Коли ми їхали з Маріуполя, я пропонував йому поїхати разом, вивезти Кіру. Але він відмовився, сказав: "Тату, ти не хвилюйся". Він був оптимістом, а так сталося", - продовжує Олександр. 

Загиблий в Маріуполі Євген Обединський був неодноразовим чемпіоном України з водного поло, екскапітаном національної збірної України.



"Я випадково написала Кірочці в інстаграм і запитала, як справи. Вона відписала, і тоді вже все з’ясувалося. Моєму чоловіку зараз дуже важко, бо два дні тому він втратив сина, дізналися про онучку. Це наша дитина, ми її дуже любимо. Вона плаче і просить, щоби її забрали. Дитина перебуває серед чужих людей. Після загибелі батька їй потрібна допомога. Дівчинка – сирота, і тепер не зрозуміло, куди її можуть відправити. Ми дуже боїмося, що вона може потрапити у якийсь дитячий будинок", – згадує Світлана Обединська.

Світлана та Олександр кажуть, що зараз у Маріуполі неможливо жити.  

"Люди, які далекі від Маріуполя, далекі від війни, навіть не уявляють, як там важко. Усі квартири розбиті. Ми не знаємо, що з нашим будинком. Спочатку нам відключили тепло, потім воду. Ходили по воду під обстрілами. Зосталися без електрики. Страшно стало, бо зник і зв’язок. Ми не бачили новин, не знали, що робиться у країні, не знали, що з рідними. Відключили газ, було дуже холодно. Ми з Кірочкою спали місяць на підлозі під ковдрами. Не знали, де ховатися, бо нормального підвалу в нашому будинку не було. 
Одного дня приїхав мій рідний бат і сказав збиратися, бо нібито відкрили коридор. Ми на свій страх та ризик поїхали, бо перед цим машини розстрілювали. Трьома машинами вирвалися, нам просто пощастило", – згадує Світлана.
   
У Чернівцях Олександр та Світлана Обединські недовго. Тиждень жили у Бердянську, потім у Дніпрі, Вінниці, Львові й вже зараз у Чернівцях. Тут з допомогою волонтерів знайшли квартиру. 

Родина розповіла свою історію, бо думає, що вдасться врятувати дівчинку.

"Ми самі не можемо вирішити ситуацію, тому дуже розраховуємо на допомогу влади, міжнародних організацій, – плаче Світлана. – Віримо, що нам вдасться повернути Кіру. Просто хочеться кричати: "Поверніть нам нашу Кіру". Ми дуже віримо, що Кіра буде з нами, що вона буде усміхатися, а не плакати", - сподівається Світлана Обединська.  



Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram