RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець
Головна | Історія успіху | Історія успіху Допомога захисникам | Медична допомога для переселенців | Він+Вона | ПРО ЧЕРНІВЦІ | Афіша | Підпишись Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |


Процес діджиталізації, який стартував в Україні, не омине й Чернівецьку міськраду, яка планує відмовитись від масштабних стосів паперу, від яких ламаються чиновницькі столи. А в школах громади можуть запровадити автоматизовану систему реєстрації учнів за допомогою пластикових карток.

Крім того, місто уже найближчим часом може отримати 50 нових тролейбусів, а болісну проблему водогону "Дністер–Чернівці" поступово вирішуватимуть уже в цьому році.




Про те, як розвиватимуться Чернівці найближчим часом і які нововведення можуть очікувати на жителів міста, кореспондент molbuk.ua поцікавився у заступника міського голови Євгенія Маховікова.



"Пішов з банку не через преференції, а заради змін у місті"

– Тривалий час ви очолювали потужну банківську установу в Чернівцях – "ПриватБанк". Як так сталося, що ви вирішили піти в чиновницьку справу?

– Дуже не люблю слово "чиновник", хоча офіційно таким є. Фактично все вирішувалося в тому оточенні, в якому я перебував і тією командою, з якою я був. Я одразу побачив, що це та команда, яка справді хоче поміняти наше місто. Вона бачить ці проблеми і розуміє, як їх вирішити. І, відповідно, це було ключовим для прийняття мною рішення піти працювати в ратушу.

– Очевидно, що Роман Клічук вас загітував, щоб ви пішли в його команду. Довго вагалися?

– Усе було дуже швидко. Про те, що треба міняти підхід до вирішення проблем міста, мова йшла досить давно. Кілька років тому ми постійно зустрічалися з ним як "банк–клієнт". Звісно, якийсь час ми обговорювали ті речі, які не стосуються нашої безпосередньої діяльності. Ми обговорювали проблеми міста і шляхи вирішення їх.

Далі був стрімкий розвиток подій із підготовкою до виборів. Так, ми обговорили це питання, а на прийняття рішення я витратив, мабуть, один день. Більше часу зайняла процедура мого звільнення із банку.

Я змінив місце роботи не через пошук якихось переваг чи преференцій від посади. Я вирішив змінити напрямок своєї діяльності та спробувати себе в роботі, пов’язаній із втіленням позитивних змін у місті. На жаль, у Чернівцях накопичилось дуже багато проблем за цей час. Їх треба негайно вирішувати.

– Чи все встигаєте все на новій роботі?

– Не можу сказати, що я мегаорганізована людина. Достатньо подивитися на стан мого робочого столу та кількість паперів на ньому. Але схоже, я трохи зіпсутий роботою в оточенні технологічних рішень. Тому ми зараз дуже активно намагаємось знайти рішення по електронному документообігу. Бо ці папери трохи "завалюють"... Я бачу, що колеги не дуже звикли до такого стилю роботи.



– Тобто, діджиталізація у Чернівецькій міськраді відбудеться?

– Так, але на жаль, це дуже непросто. Для втілення цієї ідеї, на жаль, фінансового ресурсу і бажання замало. Гроші важливі, звичайно. Бо стан комп’ютерної техніки у міськраді не найкращий. У тій системі електронного документообігу зможуть працювати лише відсотків 40 з наявної в ратуші техніки. Відповідно, нам треба буде знайти гроші на оновлення комп’ютерів і перед депутатами відстояти виділення коштів на це.

Пізніше нас ще очікує дуже складний процес привчання працівників до роботи у цій системі. Але я вважаю, що це конче необхідна річ.

– Комунальні підприємства створюють власні чат-боти, і це дуже прогресивно...

– І це лише початок шляху. Раніше я анонсував конкурс на кращий дизайн картки, яку попередньо ми назвали "карткою містянина".

Сподіваюся, що до кінця січня ми оголосимо тендер на визначення оператора, який буде впроваджувати цей продукт у Чернівцях. Це буде перший крок до розвитку діджиталізації, яка буде ретрансльована на кожного мешканця, дотичного до користування громадським транспортом. Потім ми включимо до цієї картки додаткові сервіси, і вона охоплюватиме все більше і більше людей.



"90% наших тролейбусів підлягають утилізації"

– При Каспруку була спроба запустити "Картку чернівчанина". Чим вона не влаштовує чинну владу?

– Теоретичних історій у міськраді є досить багато. Практичних реалізацій цих ідей – обмаль. "ПриватБанк" свого часу відмовився від участі в цьому проекті через те, що ми мали стійке переконання, що кожною справою має займатись професіонал. Цей продукт, на мою думку, передбачає постійне коригування з боку ІТ-компанії. Тобто, там потрібно буде дописувати якісь скрипти, розвивати цю тему... Але це не бізнес банку. Банк робить бізнес у зовсім іншому напрямку.

Я вважаю, що в цьому випадку ми, Чернівецька міськрада, маємо виступати як замовники. Маємо сказати, що ми хочемо.

Що стосується громадського транспорту. Для мене показником є 2019 рік. Бо тоді маршрутки й тролейбуси у нас працювали у повному обсязі, у нас не було обмежень і причин міняти пасажиропотік. З бюджету тоді понад 80 мільйонів гривень виділили на компенсацію за пільговий проїзд мешканців, які мають право на пільги. Облік цих пільгових перевезень просто шалений, а з 2020 року він ще гірший. Тому що, наприклад, приватним перевізникам ми компенсуємо гроші з розумінням 30% від посадкових місць. А потім на сесіях ми бачимо неодноразові звернення мешканців, що приватний перевізник виганяє воїна АТО, бо водій говорить, що "у мене вже два пільговики".

Першим продуктом "картки містянина" має стати електронний квиток, який дозволить нам побачити абсолютно всю статистику та допоможе нам вийти на чітку і конкретну суму компенсацій.

"Картка містянина" – це не тільки оплата проїзду в громадському транспорті, а й інші сервіси. Які саме?

– Ми спілкувалися з потенційними учасниками тендеру. Тут мають бути залучені ІТ-компанії, які мають додатково "обмальовувати" цю платформу і дозволяють "вішати" на неї додатковий сервіс. Тут може бути будь-що: скажімо, туристичні послуги для відвідування університету.
Є продукти, які мені дуже подобаються і про які можна говорити у перспективі. Скажімо, про можливість за допомогою цієї карти створювати перепускну систему для дітей у школі. Дитина при вході до школи за допомогою картки авторизується у системі. А батькам через чат-бот приходить повідомлення, що дитина зайшла до школи. Таке ж повідомлення приходить, коли дитина покидає школу.



На цій картці однозначно має бути електронний гаманець. Ці гроші можна буде спрямувати, наприклад, на оплату за послуги паркування авто.

Цю картку можна буде використати для знижок – принаймні, в наших комунальних аптеках. Або ж використати її для монетизації пільг.

– Європейський інвестбанк отримав від нас заявку на 50 тролейбусів і нову лінію контактної мережі на вулиці Старожучківський шлях. Які в нас є шанси отримати це?

– Кожен новий тролейбус – це для нас надзвичайно важлива річ. Бо 90% тролейбусів у нас, на жаль, підлягають утилізації.

Спочатку ця заявка була на 20 тролейбусів, але згодом, після спілкування з урядом та ЄІБ ми зрозуміли, що можемо трохи понахабніти і попросити більше. Щойно ми побачили таку можливість і достатньо серйозно над нею попрацювали, переробили свою заявку, провели розрахунки і написали обгрунтування.

В той же час від Міністерства фінансів та ЄІБ ми отримали досить позитивні реакції на цю заявку. Але, зрозуміло, що всі міста написали щось схоже. І цих заявок було в рази більше, ніж на суму 200 млн євро, передбачених другою фазою цього проекту. Тоді ми зрозуміли, що в будь-якому випадку формуватиметься якась черга. Ми вирішили, що ми в цій черзі маємо бути першими. Відповідно, шукали виходи на консультантів у ЄІБ.



Нещодавно була зустріч з представниками банку у Львові. Вони підтвердили, що ми та ще одне місто будемо першими, адже закінчили усі етапи. Проблема наразі полягає лише в тому, що угода по другій фазі була підписана у грудні 2020 року і весь цей час вона "гуляла" по міністерствах, по Офісу президента... І нарешті, наприкінці року вона вийшла із ОП, спустилась у Верховну Раду. Нині я дуже сподіваюся, що після виходу парламенту із зимових канікул нардепи підтримають цю ратифікацію.

– Яка зараз репутація Чернівців на банківській площині, зважаючи на нашу складну історію щодо співпраці з Європейським банком реконструкції та розвитку, якому ми раніше морочили голову через питання купівлі тролейбусів за кредитні та грантові кошти?

– Якщо ми говоримо про ЄБРР, то за нами залишається кредит по комунальному підприємству "Чернівцітеплокомуненерго". Звісно, ці історії та ситуації, в яких перебували Чернівці, впливають на довіру до міста з боку банківських установ. В той же час банки розуміють тематику і стиль спілкування з муніципалітетами. В них є розуміння різних політичних ситуацій у містах.

Мені здається, що німецькому KfW подобається з нами працювати. Вони гарно до нас ставляться, незважаючи на дуже непросту ситуацію, яка складається із цим кредитом. Але ми рухаємось вперед достатньо активно і бачимо всіляку підтримку з їхнього боку.

Аналогічно маємо лояльне ставлення до Чернівців з боку Європейського інвестиційного банку.

– Модернізація водомереж: коли чернівчани нарешті забудуть про витоки, прориви, відключення води, які, на жаль, у нас трапляють дуже часто?

– Забути – це, напевно, важко буде. Ці питання варто краще задати Андрію Колеснику – директору водоканалу. Але по тому розвитку подій, що відбуваються, я розумію, що деякі рішення, які вони проводять зараз, дуже цікаві та правильні. Це і ліквідація тих ділянок, які генерували шалені збитки водоканалу. Я як споживач, відчув позитив у нинішній діяльності водоканалу – скажімо, коли під час ліквідації поривів мені вдома не відключали водопостачання.



Зрозуміло, що на більш глобальні рішення для покращення системи водопостачання і водовідведення нам міського бюджету не вистачить. І цей кредит – достатньо дорогий і важкий з точки зору реалізації. Але мене тішить те, що у 2021 році нарешті розпочалась практична реалізація його.
Гадаю, незабаром буде одна дуже хороша новина. Адже відбулись важливі тендери, про які ми поки що не маємо права говорити. Незабаром ми матимемо розуміння, що будемо робити з водогоном "Чернівці–Дністер". І я думаю, що це відбудеться уже в цьому році.

"У Чернівцях поки що немає "правильних" ТРЦ"

– Навіть ваші опоненти відзначають позитив у тому, що нова влада проводить аукціони. Цього раніше справді не було...

– Це – вимога законодавства. Нашим завданням є визначення об’єктів, які підлягають продажу на аукціонних торгах. Зрозуміло, що такі об’єкти можна продати на аукціоні, а можна, як раніше – здати по "невід’ємних поліпшеннях"... І зрозуміло, що місто отримає більше користі та грошей лише завдяки публічним торгам.

Тож зараз перед нами стоїть важливе завдання – визначити ті об’єкти, які не варто містові утримувати. Є підвали, які мешканці заблокували, є затоплені підвали або інші зруйновані приміщення... І аукціон по приміщенню на вулиці Максимовича правильний з точки зору реалізації. Ми чітко розуміли, що зміна призначення цього об’єкту допоможе збільшити капіталізацію в рази. Власне, так і відбулося.

– Чи вас цікавить доля тих земель, які продані на аукціоні?

– У будь-якому випадку існує зональність землі, яка визначає поверховість та цільове призначення земельної ділянки. Це приблизно, як ми обговорювали момент реалізації інвестиційного аукціону по тролейбусному депо. Там є можливість запропонувати те, що ми хочемо, а є можливість віддати з питанням, який саме об’єкт там має бути.

Ми чітко розуміємо, що, якщо там може бути торгівельний комплекс, бізнесмен, який викупить за цю ділянку за значні кошти, не буде будувати там, вибачте, "Формаркет". Тому що він має туди завести операторів, різні бренди, і повинен мати з того об’єкта клієнтський трафік. Бо він хоче із цього заробляти. Відповідно, буде неправильним з нашого боку диктувати, як це має виглядати.

Інша історія – якщо ми говоримо, що там має бути торгівельний центр, то це не означає, що переможець аукціону може там звести п’ять дев’ятиповерхівок.

– Чи буде акціон по ділянці колишнього тролейбусного депо?

– Ми йдемо в цьому напрямку. Будемо пропонувати цей об’єкт під зведення торгівельного комплексу.

– Існує "золота" мрія в багатьох чернівецьких забудовників збудувати там якийсь житловий комплекс...

– Я навіть пригадую, що, коли вперше це рішення виходило на сесію в новій каденції, то опоненти нам казали: "Для чого це робити? Давайте "розпилимо" це на земельні ділянки і продамо під новобудови". Моя думка – це недоцільно. Я вважаю, що правильного торгового центру, які вже давно змінили свій формат, у Чернівцях немає. Тому що слово "розважальний" має стати головним і стояти перед словом "торгівельний".

Тобто, це має бути вже певний громадський простір, куди люди йдуть, у першу чергу, відпочивати...

– Чернівці, як і більшість українських міст, підписали меморандум із президентом Зеленським щодо непідвищення тарифів на "комуналку". Як це вплинуло на наш бюджет?

– Звісно, це вплинуло суттєво.

Але я з самого початку, після того, як тариф на опалення у Чернівцях підняли, був налаштований на те, що ми маємо передбачити компенсаційні механізми для чернівчан – за кошти міського бюджету. У нашому місті склалася найгірша ситуація з різницею в тарифах. У нас – найнижчий тариф, який існує ще з 2018 року. Переконаний, що ми все зробили правильно, ухваливши новий тариф, який бодай трохи близький до показників економічно-обгрунтованого тарифу.

Однак після підписання меморандуму з президентом ми повернулися до старого тарифу. Нагадаю, він є найнижчим в Україні. Загальна ціна питання – понад 220 млн грн. Це різниця в тарифах між фактичною ціною на газ і тією ціною, яка закладена у "старому" тарифі.

Для кращого розуміння: усі ці втрати, компенсації та відшкодування – це, грубо кажучи, чотири відремонтовані проспекти. Правда, без заміни комунікацій.

– Чи не вперше за останні роки Чернівці мають бюджет не "проїдання", а більш оптимістичний...

– Справді так є. Бо ми серйозні плани поклали перед собою на ті речі, на які ми можемо вплинути. Скажімо, на приватизацію. Це – легкокеровані джерела для наповнення бюджету громади.



– Чи будуть у Чернівцях індустріальні парки?

– Будуть. Для цього потрібна лише земельна ділянка. Зараз знизили вимоги до індустріальних парків. Раніше для цього потрібна була мінімальна площа 15 га, а тепер – 10.

Проте маємо величезну проблему – як і де знайти землю з такою площею? Є дві потенційні ділянки, які зараз розглядаються під облаштування індустріального парку.

Зважаючи на те, що президент і уряд оголосили про підтримку та розвиток індустріальних парків по всій Україні, гадаю, що у найближчий час ми зможемо повідомити про зрушення з місця цього питання у Чернівцях.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
Редактор: Микола Кобилюк
17-01-2022, 18:47
Коментарів 0 Переглядів 2 670

Теги -
• Новини партнерів
ФОТОРЕПОРТАЖ Переглянути всі фоторепортажі


«Усе робимо з любов’ю». Блог Надії Будної
У цей нелегкий час є чимало добрих людей, які допомагають іншим
Горе -«шумахери» на чернівецьких дорогах. Блог Галини Олійник
Правила дорожнього руху існують, вочевидь, не для наших водіїв
ВІДЕО Переглянути все відео

У колекції Ярослава зібрані комікси як іноземних авторів, так і українських

Перебуваючи у клініці Ви завжди можете розраховувати на комфортні умови перебування та турботу про Вас, чуйність та розуміння.

Для того, щоб її отримати, потрібно зареєструватися в клубі з 1 до 31 вересня та активувати свій обраний абонемент.

Уже пів року магазин Smartzoo, що на вулиці Комарова, 11, робить усе для того, щоб нашим домашнім улюбленцям жилося комфортно в наших оселях.


Ми поспілкувалися з Олександром Сильвестровичем, щоб дізнатися про роботу ортодонта, послуги, які пропонує IDS dental clinic, та лабораторію, яка нещодавно запрацювала на базі клініки.

Каміни та печі найперше вражають тим, що це справді економічно вигідний варіант опалення.

Чому лінз не варто боятися і за яких обставин вони краще корегують зір, нам розповіли у салоні Cristals Optic.

З Consulting Center Chernivtsi добре, бо ми дистанційно підключаємося до наших клієнтів, оперативно виконуємо свої функції, стежимо за всіма нововведеннями, за потреби консультуємо з усіх питань та постійно підтримуємо зв’язок.

Пенсіонери та військовослужбовці отримують знижку 20% на оправи.
• Теги