Яке сьогодні свято відзначають за церковним календарем

14. Вт. Прор. Наума. Прав. Філарета Милостивого.

Пророка Наума



14 грудня віддають данину пам’яті Святому пророку Науму, який написав одну з книг Старого завіту. Його відносять до одного з 12-ти малих пророків. Наум народився в VII столітті до Різдва Христового у Галілеї і помер на 45-му році життя, проживши праведне життя.

У Старозавітній книзі пророка Наума міститься передбачення загибелі міста Ніневії (Ассирія) за беззаконня, а також руйнування Ізраїльського царства.



За народним повір’ям, Наум є покровителем знань, розуму і доброчесності. Здавна вірили, що навчання в цей день буде даватися легко і стане в нагоді в подальшому житті.

Про життєвий шлях Наума є небагато відомостей. Проживав він у VII столітті до нашої ери, володів даром передбачення майбутніх подій та розпізнавання минулих, прославився своїм розумом та мудрістю.

Немов відкриті книги читав він людські душі і розумівся на них. Будучи вченим, Наум дбав про загальну освіту.

Праведний Філарет Милостивий



Праведний Філарет Милостивий жив у восьмому столітті в одному з міст Малої Азії. Він був вихований батьками в благочесті і страсі Божому. Дружина його, яку звали Феозва, була з багатої і знатної сім'ї.

У пари було троє дітей. Філарет був багатим і знатним вельможею, але водночас він був одним з тих людей, які не шкодують своїх коштів заради жебраків, а з любов'ю і радістю роздають всім нужденним. Одного разу араби напали на місто і розграбували майно Філарета.

У нього залишилося два воли, корова, кілька вуликів і будинок. Але і це, останнє, він поступово роздав бідним. Покірно переносив він докори дружини і глузування дітей. Коли був відданий останній запас пшениці, його старий друг прислав йому в сорок разів більше, а після того, як Філарет віддав жебракові теплий одяг, до нього повернулося багатство.

У той час візантійська імператриця Ірина шукала наречену для сина - майбутнього співправителя Костянтина Багрянородного і для цього по всій імперії розіслала послів.

Посли приїхали в будинок також і до Філарета. Він дуже зрадів, а його дружина Феозва засмутилася, бо в хаті не було взагалі ніякої їжі. Філарет наказав дружині гарненько прибрати в будинку. Коли сусіди дізналися, що очікуються царські посли, вони принесли в достатку все необхідне для багатого бенкету. Посли відібрали для царських оглядин, разом з десятьма красивими дівчатами, онучку Філарета, Марію.

Марія перевершила своїх суперниць добротою і скромністю і стала царицею, а Костянтин Багрянородний щедро обдарував Філарета. Так повернулися до Філарета слава і багатство. Але, як і раніше, святий щедро роздавав милостиню і влаштовував обіди для жебраків і сам служив їм під час цих трапез.

Коли блаженний старець досяг 90 років, він, передбачаючи швидку смерть, відправився в Константинопольський монастир Родольфію, де роздав усе, що мав при собі. Він покликав рідних, наставляв їх у любові до жебраків і мирно преставився до Бога.

Помер він в 792 році і похований в обителі Суда Родольфія в Константинополі. Коли тіло святого несли до місця поховання, один чоловік, якого мучив диявол, схопився за труну і слідував з похоронною процесією. Коли вони прийшли на кладовище, з ним сталося зцілення.

Після смерті праведного Філарета його дружина Феозва працювала, відновлюючи в Пафлагонії монастирі і храми, які були зруйновані під час ворожих нападів.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram