RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець
Головна | Приватні оголошення |Приватні оголошення Тури з Чернівців | Історія успіху | Історія успіху Афіша | Пропозиція тижня | Він+Вона | ПРО ЧЕРНІВЦІ | | Підпишись Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |

Через пів століття на рушничок щастя знову стали подружні пари Надія і Леонід Кушніри та Ольга і Андрій Нікоричі.

Привітати "золотих" ювілярів прийшли діти, внуки, близькі та друзі. З букетами і весільними короваями. Все було, як 50 років тому, – зворушливо до сліз. Простелений весільний рушничок, обручки, бокали із шампанським. Під вигуки "Гірко!" молодята цілувалися, а потім танцювали вальс. Їм вручили пам’ятні свідоцтва про шлюб і відзнаку "золотого весілля". Діти та внуки дякували за любов, гарну життєву науку. Директорка Палацу урочистих подій Ліна Федоряк запросила подружжя відсвяткувати у них діамантове весілля.

"Хотіли би прожити, як наші батьки"


Леонід Кушнір – доцент кафедри внутрішньої медицини Буковинського медичного університету, пані Надія працювала вчителькою в школі. Вони познайомилися на студентській вечірці.



– Я тоді навчався в медичному інституті, а Надя – в Чернівецькому університеті. На тій пам’ятній вечірці я зустрів її – юну, вродливу, прекрасну дівчину. Закохався до безтями. Був безмежно щасливий, коли вона погодилася стати моєю дружиною, – зізнався пан Леонід. – Дотепер щодня зізнаюся їй у своїх почуттях. З роками закохуюся чимраз більше. Подивіться, яка вона гарна!





Наречена справді мала чудовий вигляд. Із короткою зачіскою, у модній сукні, туфельках на шпильках, із букетиком білих квітів.
– Леонід зробив мене щасливою жінкою, – каже Надія Петрівна. – Ми зустрічалися три роки. Ходили на побачення, у театр, на концерти. Він щодня проводжав мене після занять додому на Рошу, а потім повертався пізно ввечері у свій гуртожиток. На шостому курсі зробив мені пропозицію. Відгуляли студентське весілля шостого листопада 1971 року, на яке прийшли наші однокурсники. У нас народилося троє синів. Усі, як і батько, – стали лікарями. Я дуже хотіла донечку. І Бог мене почув. Тепер тішимося п’ятьма внучками і внуком.



– Ми всією родиною вирішили організувати для батьків гарне свято з нагоди їхнього золотого весілля. Вони завжди були для нас гарним прикладом, – говорить син Сергій. – Ми всі троє вже одружені, маємо дітей. Хотіли би прожити так, як живуть наші батьки, зберегти кохання і вірність. Щоби діти та внуки прийшли на наше золоте весілля.

– Я щаслива, що потрапила в таку гарну родину, – запевнила невістка Людмила. – Маю двох донечок. Хотіла би для них таких свекрухи і свекра, як мої. Називаю їх мамою і татом. Я єдина в цій родині не займаюся медициною. Бо троє синів і обидві невістки – лікарі.
Привітати бабусю та дідуся прийшла внучка Марія . "Вони так люблять і поважають одне одного. Ніде не бачила такого розуміння, – каже дівчинка. – Я виросла у них. Бабуся дуже смачно готує, особливо подобаються її пельмені".

"Вони познайомилися у мене вдома, де студенти влаштували вечірку, – пригадала Людмила Петрівна. – З Надією дружимо давно. Ми однокласниці, сиділи за однією партою. Я радію за подругу. У неї дуже гарна родина, виховані сини та внуки. Коли потрібно, завжди допоможуть".

"Ми завжди були разом"

Ольга Григорівна притискає до грудей букет троянд і з ніжністю дивиться на чоловіка. "Навіть не віриться, що ми прожили разом пів століття. Літа пролетіли, ніби одна мить, – роздумує жінка. – Нас поєднали доля і Бог. Не уявляю своє життя без Андрія. Це як птах без одного крила. Ми були єдиним цілим. Постійно відчувала його підтримку. Хоча він багато працював, часто їздив у відрядження, а ми із сином чекали на нього".
Андрій Нікорич, професор національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", посміхається: "Та всяке було. Як мовиться, життя прожити – не поле перейти. Ми зуміли зберегти наше кохання, повагу одне до одного, відповідальність перед сім’єю".
Ольга і Андрій познайомилися ще на першому курсі Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту, де навчалися на різних факультетах. Закохалися і почали зустрічатися вже на п’ятому курсі. Після закінчення інституту одружилися.





– З того часу ми завжди разом – і в біді, і в радості, – запевнив пан Андрій. – Я називаю дружину своєю вірною "декабристкою". Вона чекала на мене, поки я служив в армії. Працювала в інституті, могла зробити гарну кар’єру науковця. Та коли я пішов працювати в колгосп, то вона залишила все і подалася за мною, була агрономом.

Пані Ольга згадує їхнє весілля: "Напередодні майже тиждень падав дощ. У суботу, шостого листопада, розпогодилося. Був такий, як нині, теплий, сонячний день. Прийшло багато гостей. Розписували нас у сільському клубі. Спершу гуляли на Хмельниччині, звідки я родом, а потім на рідній Буковині чоловіка. Гуляли довго. Маємо сина, який подарував нам двох онуків.

– Дружина багато чим пожертвувала заради мене, обмежувала себе. Замість того, аби піти в театр або на концерт, вона сиділа вдома, бо я писав дисертацію. Я такий гурман, що люблю все, що готує Оля", – жартує чоловік.

Син подружжя Володимир Нікорич, доцент Інституту біології, хімії та біоресурсів ЧНУ, запевнив, що батьки є для нього гарним прикладом. "Ми з дружиною дивимося на них і хочемо теж так прожити, зберегти через роки справжні почуття. Були нелегкі часи. Але батьки завжди трималися купи, – каже пан Володимир. – Усе, що в мені є найкраще, – це від батьків. Від мами я успадкував захоплення агротехнологіями. Тато навчив мене критично мислити і втілювати свої задуми. У них завжди було багато роботи. Хочу, аби тепер вони більше відпочивати, подорожувати Україною та по світу".

– Ми з дружиною зробили все, що належить зробити людям на цьому світі, аби залишити після себе добру пам’ять. Народили сина, збудували будинок, посадили сад, викопали криницю, – роздумує пан Андрій. – Не тільки не втратили щирості почуттів, а й набули нових – взаєморозуміння, повагу, дружбу. Я вдячний дружині за прожиті щасливі роки. Люди кажуть, що перша жінка – від Бога. І в мене вийшло одне кохання на все життя…

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
20-11-2021, 09:45
Коментарів 0 Переглядів 3 713

У ратуші визначили три точки у Чернівцях, де жителі найчастіше скаржаться на неприємні запахи – там проводитимуть незалежні вимірювання якості повітря
Частина чернівчан позитивно відгукнулась на ці нововведення, інша частина – критикує міську владу за це
Новий потяг курсуватиме за маршрутом "Львів-Тернопіль-Чернівці-Коломия"
• Новини партнерів





ФОТОРЕПОРТАЖ Переглянути всі фоторепортажі
У гості до святого Миколая можна буде завітати щодня із 10:00 до 19:00, але тільки за попереднім записом


«А що коронавірус передається лише «стоячим?!» Блог Анни Семьонової
Днями в салоні краси почула розмову майстринь, які сперечалися про карантинні обмеження
Звідки така любов до Росії? Блог Ярослава Волощука
Іноді просто дивуєшся, чого тільки не виробляє Росія, а Німеччина наче цього всього і не бачить
«У наш час це така дикість» Блог Надії Будної
У Чернівцях катастрофічно не вистачає вуличних урн для сміття
загрузка...
ВІДЕО Переглянути все відео
Музиканти записали власну версію відомої композиції, яка була в репертуарі народного артиста України

26 листопада відомому західноукраїнському виробнику металопластикових вікон та дверей виповнилося 24 роки!

Dласниця ресторану "Панський двір" Оксана Михайлівна розповіла, на що варто звертати увагу, обираючи ресторан, та які питання треба обов’язково узгодити із адміністрацією закладу.

Щоб зменшити ваші переживання та допомогти зробити правильний вибір, ми попросили представників будівельної корпорації Bitidi Group відповісти на найбільш поширені запитання потенційних покупців.

Як зацікавити сучасних дітей настільними іграми та що обрати для різних вікових груп, ми поцікавилися у спеціалізованому магазині Questy.

Як же правильно підготувати дитину до школи, які знання обов’язково потрібно привити та наскільки важливою є дошкільна освіта, нам розповіли у IZZI School у Чернівцях.

Якщо ваше інтимне життя не таке, як вам хотілося б? В нагоді стануть секс-іграшки. Чому б ні?!

Logika – це міжнародна школа програмування для дітей віком від семи до сімнадцяти років.