Яке сьогодні свято відзначають за церковним календарем

7. Пт. Мч. Сави Стрателатю Ік. М.Б. "Живоносне джерело"

Святий мученик Сава Стратилат і з ним 70 воїнів



Мученик Сава походив з готфського племені. Своєю хоробрістю він досяг високого чину воєводи-стратилата і служив при імператорі Авреліані (270 - 275).
З юності Сава був християнином і старанно слідував заповідям Христовим, допомагав бідним, відвідував в темницях ув’язнених християн. За чисте і добродійне життя святий отримав від Господа дар чудотворіння і Ім'ям Христа зціляв хворих, виганяв бісів.

Коли імператор дізнався, що святий Сава сповідує християнство, він зажадав від нього зречення. Мученик скинув військовий пояс і підтвердив, що не залишить свою віру. Його били, обпалювали свічками, кинули в казан із смолою, але мученик залишався неушкодженим. Бачивши його муки, увірували в Христа ще 70 воїнів, яких тут же усікли мечем. Святого Саву кинули в темницю. Опівночі під час молитви мученикові з'явився Христос і осяяв його світлом Своєї Слави. Укріплений, мученик Сава переніс на ранок нові муки і був втоплений в річці (+ 272).



Про ікону Божої Матері “Живоносне Джерело”



Ікона Божої Матері “Живоносне Джерело” бере свій початок ще з V століття. Саме тоді біля Константинополя чудотворний образ за допомогою водного джерела зміг вилікувати незрячого. Це чудо не могло залишитися непоміченим, і пізніше про нього стало всім відомо. За наказом імператора Лева I на честь явленого чуда був побудований храм неподалік від божественного джерела. Дуже важко назвати навіть приблизну кількість тих людей, які в цьому храмі зцілилися. Самий образ набув великої пошани серед віруючих. Тому незабаром з іконографічного зображення, розташованого поблизу джерела, почали писати списки, які потім розійшлися по всьому світу, даруючи православним людям лікування і Божу благодать.

На самій святині зображено Богоматір, що сидить у купелі (фонтані) з маленьким Ісусом на руках. Від такого типу як Нікопея Кіріотиса ("Володарка-Переможниця", "Непереможна Воєвода") і походить іконографія цього лику Богородиці. Відпочатку на святині джерело не малювали, однак пізніше до загальної композиції була додана і фіала (чаша). А згодом на святині почали зображувати водойму і фонтан.

Святий образ Богоматері має набагато глибший зміст і значимість, ніж просто його цілющі властивості святої води в первинному джерелі або більш пізніх купелях і джерелах, які були посвячені на Її честь.
Живоносне Джерело Пресвятої Богородиці – це уособлення Найсвятішої, що виношує в своєму лоні загального Спасителя, обдаровує життям всіх, хто щиро вірить у Нього і в Його Отця, Котрий перебуває у Ньому.
Адже не дарма багато хто говорить, що Господь – це і є наше Життя, називаючи його "Життяподавче Христе", а Її (Богоматір) – "Джерело", "Початок>>. Не дарма у давньоруській іконописній традиції одна з назв Її лику зветься "Істочная", тобто "Джерельна" .
Богородиця може зцілювати тіла і душі земних мешканців, як справжня дбайлива Матір, Яка взяла під свою опіку весь людський рід. Перед Святим образом, який був названий на честь цілющих вод, відкритих за велінням Богоматері імператором Левом I Маркелом, віруючі прохають допомоги:
Задля позбавлення шкідливих звичок, а також для порятунку від згубних пристрастей;
Для лікування фізичних і душевних недуг;
Допомагає Богородиця в збереженні праведного життя;
Сприяє тим, хто обтяжений скрутою душевної скорботи і позбавлений життєвих сил;
Щира молитва, звернена до образу Богородиці, сприяє здолати навіть найважчі недуги.

Яке диво створила Божественна святиня? У Фессалії один з жителів ще змолоду мріяв побачити те місце, де тече Чудотворне джерело. І ось настав час, коли він з іншими православними нарешті зміг почати свій тривалий паломницький шлях. Однак дорогою юнака наздогнала хвороба і, розуміючи, що жити йому залишилося зовсім недовго, фессалієць попросив мандруючих з ним прочан, що, коли трапиться неминуче, вони не відразу ховали б його тіло, а віднесли до Святого джерела і вилили на на нього три посудини чудотворної води, і лише після цього віддали спочилого землі. Православні люди виконали з молитвою прохання вмираючого, однак, коли на тіло паломника пролився третя посудина, той ожив. Після скоєного чуда, фессалієць вирішив до кінця днів своїх провести в служінні і подвижництві Господу та Богородиці, за молитвами яких Син Божий, волею Своєї Матері, повернув йому життя.
Існує величезна кількість і інших прикладів зцілення водою джерел, освячених на честь Пресвятої, проте чудо відбувається лише тоді, коли людина сумлінно і від всієї душі промовляє молитву, і живе в постійній вірі у Бога, саме тоді стається довгоочікуване полегшення і зцілення.

Святкування ікони "Живоносне Джерело". Святковий день на честь чудотворного зображення Богоматері був встановлений на знак пам’яті про відбудову храму "Живоносного Джерела" в Константинополі (Стамбулі), який був зведений імператором Левом I Маркелом, з волі Божої Матері, над чудодійним джерелом. Припав цей день саме на п’ятницю Світлого тижня і тепер щорічно в православних церквах на Святлому тижні із пасхальною хресною ходою звершують чин водосвяття, особливо біля шанованих цілющих джерел.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram