Про блудного сина
Свою назву – про блудного сина – вона отримала від притчі, яку розповів Господь Своїм учням. Ось як доносить її до нас Євангеліє від Луки.
Ще сказав: у одного чоловіка було два сини; і сказав молодший з них батькові: отче! дай мені частину майна, що належить мені. І батько розділив між ними майно.
Через кілька днів молодший син, зібравши все, пішов у далекий край і там розтратив своє майно, живучи розпутно.
Коли ж він усе прожив, настав великий голод у тій країні, і він почав бідувати; і пішов, пристав до одного з жителів тієї країни; а той послав його на свої поля пасти свиней; і він радий був насититись ріжками, які їли свині, але ніхто не давав йому.
Опам'ятавшись, він сказав: скільки наймитів у батька мого мають надмір хліба, а я вмираю з голоду; встану, піду до батька мого і скажу йому: отче! согрішив я проти неба і перед тобою і вже недостойний зватися твоїм сином; прийми мене як одного з наймитів твоїх.
Встав і пішов до батька свого. І коли він був ще далеко, батько побачив його і переповнився жалем; побіг, і кинувся йому на шию і цілував його.
Син же сказав йому: отче! я согрішив проти неба і перед тобою і вже недостойний зватись твоїм сином.
А батько сказав рабам своїм: принесіть кращу одежу і одягніть його, і дайте перстень на руку його і взуття на ноги; і приведіть годоване теля, і заколіть; будемо їсти й веселитись! бо син мій цей був мертвий і ожив, пропав був і знайшовся. І почали веселитися.
А старший син його був у полі; і коли, повертаючись, наблизився до дому, почув співи та радощі; і, покликавши одного із слуг, запитав: що це таке?
Він сказав йому: брат твій прийшов; і батько твій заколов годоване теля, бо зустрів його здоровим.
Він розгнівався і не хотів увійти. Батько ж його, вийшовши, кликав його.
Але він сказав у відповідь батькові: ось, я стільки років служу тобі і ніколи не переступав наказів твоїх, але ти ніколи не дав мені й козляти, щоб мені повеселитися з друзями моїми.
А коли цей син твій, що змарнував добро своє з блудницями, прийшов, ти заколов для нього годоване теля.
Він же сказав йому: сину мій! ти завжди зі мною, і все моє твоє, а з того належить радіти й веселитись, що брат твій цей був мертвий і ожив, пропав був і знайшовся.
Святий Апостол від 70-ти Онисим
Апостол від 70-ти Онисим у молодості був рабом Филимона, християнина знатного роду, що жив у місті Колосах Фригійської області. Провинившись в чомусь перед своїм господарем і боячись покарання, святий Онисим втік у Рим, але там, як раб-утікач, потрапив у в'язницю. У в'язниці він зустрівся з апостолом Павлом, що утримувався в кайданах, був посвічений ним і прийняв святе Хрещення. У в'язниці святий Онисим як син служив апостолові Павлу. Апостол Павло, особисто знав святого Филимона, написав йому лист, повне любові, просячи простити раба-втікача і прийняти його як брата, з цим листом він відправив святого Онисима до його господаря, позбавивши самого себе допомоги, якої дуже потребував.
Святий Филимон, отримавши листа, не тільки простив Онисима, але і відпустив його на волю, пославши назад у Рим до першоверховного апостола. Згодом святий Филимон був рукоположений на єпископа міста Гази. (Пам'ять його 4 січня, 19 лютого і 22 листопада).
Після смерті апостола Павла святий Онисим служив апостолам до їхньої смерті й був поставлений ними на єпископа. Після кончини святих апостолів він проповідував Євангеліє в багатьох країнах і містах: в Іспанії, Карпетанії, в Колосах, в Патрах. У глибокій старості святий Онисим зайняв єпископський престол в Ефесі, після апостола Тимофія. Коли Ігнатія Богоносця вели в Рим на страту, до нього назустріч вийшов єпископ Онисим з деякими християнами, про що згадує святий Ігнатій у своєму листі до ефесян. У царювання імператора Траяна святий Онисим був схоплений і приведений на суд до єпарха Тертілла. Він протримав святого 18 днів у в'язниці, а потім заслав на ув'язнення в місто Путіоли. Через деякий час єпарх викликав в'язня і, переконавшись, що святий Онисим все так же твердо сповідує віру в Христа, піддав його жорстокому побиттю камінням, після чого святому усікли голову мечем. Тіло мученика взяла одна знатна жінка і поклала в срібну раку. Це було близько 109 року.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
