Сучасне приміщення Центрального палацу культури Чернівців почали будувати в 1907 році.
Керівництво будівельними роботами доручили одному з найвідоміших тогочасних архітекторів Йозефу Шрайберу, який у 1904–1905 роках керував зведенням в Чернівцях міського театру.
Будівництво Народного Дому розпочали з копання фундаменту восени 1906 року.
Урочисті закладини будинку відбулися навесні 1907 року.
Роботи виконували різні місцеві будівельні компанії: які займалися бетонними роботами, поставляли пісок та гравій, цеглу, гіпс, дерево, планки і траверси, балки. Декілька фірм робили покрівлю та проводили центральне опалення.
20 червня 1907 року комітет по будівництву склав вимоги до виготовлення скульптур атлантів. Скульптури були виготовленні скульптором Оскаром Черні.
В Чернівецькому архіві збереглися всі договори на проведення робіт, в тому числі на проведення електричного освітлення (цим займалася фірма Сіменс-шукерт), воно вартувало 2,1 тисячі крон). Опалення обійшлося в 4 тисячі крон. Вікна та двері виготовила фірма Хаїма Танненбаума.
До кінця 1908 року будівельні роботи завершили.
28 грудня 1908-го року будівлю визнали закінченою. Цього дня відбулося свято урочистого закладення останнього каменя.
От як описувала місцева газета "Bukowiner Post" саму споруду: на першому поверсі — широкий парадний вестибюль, двоє бічних сходів.
Тут розташовувалися приміщення для моління, шкільні класи, кімнати для реєстрації шлюбів і новонароджених, на другому — конференц-зала, зала засідань правління Чернівецької єврейської релігійної громади, кабінет президента громади, приймальня, кімнати секретаря, бухгалтера, касира, а також читальний зал і бібліотека. Верхній поверх використовувався під житло.
У напівпідвалі знаходилося приміщення кошерного ресторану разом із кегельбаном, кімнатою для прислуги та кухнею.
Для проведення урочистого освячення будови було створено спеціальний комітет, головою якого став аптекар Фюлленбаум. За короткий термін підготували дуже гарне свято. У великій розкішній залі Єврейського Народного Дому зібрались численні гості. Це були досить поважні особи, котрі займали досить високе становище в Чернівцях, Буковині та Австро-Угорщині.
Серед гостей був депутат австрійської Палати послів доктор Артур Валєр.
Після виконання святкового хоралу слово надали головному рабинові д-ру Розенфельду, котрий говорив про велике значення новобудови для культурного розвитку єврейського народу.
Від імені студентських академічних корпорацій "Гасмонея", "Емуна", "Гебронія" виступив член товариства "Гасмонея" кандидат юриспруденції М. Аріе, від імені товариства "Зефіра" — кандидат юриспруденції Шапіро, від єврейського політичного товариства — д-р Діамант, від жіночого товариства — велика землевласниця пані Блюм.
Завершив виступи тепло сприйнятий голова правління Чернівецької єврейської релігійної громади, депутат австрійської Палати послів д-р Бенно Штраухер.
Після урочистої освяти відбувся виступ єврейського співочого товариства.
О 9 годині вечора відбувся святковий бенкет. На бенкет були запрошені також і представники релігійних громад інших міст Австрії.
Приміщення Народного Дому здавалися в оренду численним єврейським товариствам для проведення різноманітних заходів.
Тут відбувалися вибори до правління Чернівецької єврейської релігійної громади, збори уповноважених "Єврейської національної партії Буковини", партійні з'їзди Буковинського сіоністського крайового комітету, крайові конференції буковинських сіоністів, народні збори Єврейської національної спілки, численні зібрання, зокрема з нагоди надання матеріальної допомоги голодуючому населенню Південної Бессарабії (1935). Тут зустрічали президента виконавчого комітету всесвітньої сіоністської організації Нахума Соколова (1929) тощо.
При Єврейському Народному Домі працювали товариства: "Товариство чернівецьких підприємців" (керівник Г. Вендер), "Єврейське товариство "Відродження", Союз єврейських студентів (Л. Кельнер), цілий ряд благочинних організацій і товариств, таких, як "Студентська столова академіка Юдейка", "Союз Марі-Регінц", "Народна єврейська кухня", "Союз захисту дітей" та інші.
Єврейська громада приділяла велику увагу розвитку мистецтва і літератури, залишалась вірною своїм традиціям і сприяла розвитку міста Чернівців та Буковини.
З приходом радянської влади (1944) приміщення було передано під міський Будинок культури. Нині це — Центральний палац культури Чернівецької міської ради. Тут працюють численні аматорські колективи — як дорослі, так і дитячі.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
31-01-2021, 22:00
0
3 180
