Невідома Буковина: історія вулиці Української у Чернівцях

Урядовці, землевласники, банкіри, меценати, ремісники – у Чернівцях у будинках по вулиці Українській у різні часи жило чимало шляхетного панства та вправних майстрів.

Історія вулиці, будинків та його мешканців викладена у книзі "Вулиця Українська: мандрівка у часі", яку працівники Муніципальної бібліотеки імені А. Добрянського підготували і видали друком у 2017 році, пише molbuk.ua



Цікаві факти про вулицю Українську

*Вулиця Українська з’явилася 24 серпня 1944 року, за 47 років до того, як Україна стала незалежною.

* Вулиця Українська розташована паралельно до вулиці Ольги Кобилянської, яка колись мала назву "Панська", а якщо точніше – "Верхня Панська". А ось її сусідку, за простою логікою, називали "Нижньою Панською".

* Йдеться про відтинок від вулиці Вірменської до Шевченка. А відрізок від Вірменської церкви до вулиці Руської іменували "Зміїною" або "Вужевою". Вулиця справді вигинається, наче гнучке тіло змії.

* Потім вулиця отримала ім’я доктора Едуарда Райса – відомого мешканця цієї вулиці, юриста, урядового радника, офіцера, кавалера ордену Франца Йосифа, віце-президента Буковинської палати адвокатів, члена державної екзаменаційної комісії, бургомістра Чернівців у 1905-1907 роках.

* За румунських часів їй дали назву воєводи "Мірча Воде".

* Нинішню назву вона отримала 1944 року, коли об’єднали вулиці Мірча Воде та Янку Зота – відтинок від Вірменської церкви до вулиці Шевченка, який за австрійських часів, до 1918 року, був вулицею Йосифинською – на честь цісаря Йосифа ІІ, за панування якого Чернівці з Буковиною були приєднані до Австрії.

* Пізніше, у 1949 році, до Української долучили ще невеличку, від Шептицького до Руської, вулицю Короленка, яка до 1918 року носила ім’я архітектора Фіала. За румунських часів, до 1940 року, - художника Бучевського.

* Забудова вулиці розпочалася на початку ХІХ століття. На Українській багато пам’яток архітектури місцевого значення, зокрема: №№ 22, 24, 26, 42, 44, 48, 43, 57.

* Оскільки вулиця називалася Нижньопанською, але була трохи затишнішою за верхню адміністративну Геренґассе і розташовувалася в історичному Середмісті, то, безперечно, що на ній селилися люди заможні. Тут проживали родини відомих землевласників Стирче, Кісслінґерів, Балтінестерів, Штефанеллі, Васильків, Ґриґорчів, Петровичів, Мораріу-Андрієвичів, Гурмузакі.

* Серед мешканців було багато лікарів, адвокатів, урядовців, фінансистів. Поряд жили торговці, залізничники, друкарі, різноманітні ремісники. Пожильці вулиці відображали усю її етнічну та конфесійну палітру: русини-українці, німці, поляки, євреї, румуни, вірмени. Після Другої світової війни національний склад змінився. Серед населення вулиці стали переважати росіяни та українці зі східних областей УРСР.

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram