У Чернівцях на колишній Австріяпляц (нині Соборна) була барахолка, де збиралися численні жебраки, лахмітники, повії, цигани, шулери та злодії. Ось як описував її у своїх спогадах австрійський письменник Петер Демант:
"Раніше тут торгували одною худобою, тепер був і пташиний ринок, продавали фрукти та овочі, одяг, книги, всяку всячину. Лахмітники бігали в натовпі, пропонуючи неймовірне лахміття, з величезними кошиками штовхалися служниці й домогосподарки. На барахолці від ранку вешталися шулери-трилистники, цигани, поліцейські, п’яниці – нудитися було неможливо. Тут і там лунали крики: "Тримайте злодія!" і вереск битого шулера".
Торгувати живністю на чернівецьких базарах дозволяли лише за наявності відповідного сертифікату, інакше штрафували. До прикладу, мешканка Чернівців Катерина Бобер заплатила 23 травня 1923 року штраф у розмірі 100 леїв за те, що принесла для продажу троє поросят і не мала сертифікату.
На міських ринках ціни на хліб мали бути стабільними. Пекарів, які випікали неякісний і менший за вагою хліб, карали тілесно. Так само стежили, аби у м’ясників було свіже м’ясо.
Одним із джерел прибутку міської казни були так звані штрафні гроші. Їх брали за недозволений продаж спиртних напоїв і порушення приписів щодо звучання музики у шинках. Штрафували також за контрабанду товарів, шахрайство, недозволені азартні ігри, образу, спекуляцію.
Місто отримувало прибутки від лісу, каменярні та вапнярні на Цецино, мисливства та рибальства.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
